Баран Роман Левкович
Баран Роман Левкович (22 грудня 1925, м. Снятин, Івано-Франківської області — 15 грудня 2004, м. Львів) — український фотохудожник. Брат художника Володимира Барана.
| Баран Роман Левкович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
22 грудня 1925 м. Снятин, Івано-Франківської області |
| Помер |
15 грудня 2004 (78 років) м. Львів |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | фотограф |
| Alma mater | Краківська академія мистецтв (1943) |
| Брати, сестри | Баран Володимир Львович |
| Діти | Баран Романна Романівна |
Життєвий та творчий шлях ред.
Народився у сім'ї художника у Снятині на Прикарпатті у 1925 році. Навчався у Станіславській українській гімназії (1933—1938 р.), у Краківській школі мистецтв (1943).
Завідував фотостудіями у Снятині, Станіславі, Калуші, Коломиї (1946—1959), у Запоріжжі, Донецьку, Львові, Києві.
У 70-80-х роках вважався зіркою української художньої фотографії. Фотосалон на Бульварі Шевченка у Києві з постійно вивішеною у вітрині добіркою його знімків став справжньою візиткою центру Києва[1]. Він був автором сотень портретів українських та світових діячів знаменитостей (не лише культури та мистецтва, а й політичних, починаючи від Щербицького та завершуючи генералами Саддама Хуссейна).
Був одним із перших, хто отримав звання фотохудожника в Україні, майстер фотоколажу.
За портрет художника-дисидента Опанаса Заливахи та участь у комітеті за відродження Хортиці (1965) звільнений з посади директора Центральної фотостудії, його позбавлено звання «Фотохудожник», заборонено виставлятися.
Автор 400 публікацій у періодиці, у тому числі у фотомистецькому журналі «Світло і тінь», членом редколегії якого був від 1990 р.
Ініціатор та організатор перших фотоклубів у Запоріжжі та Донецьку.
Похований на полі № 49 Личаківського цвинтаря .
Визнання ред.
У 1984 році Американська асоціація фотохудожників (PSA) вписала його до списку 50-ти найбільш відомих фотомайстрів світу та до десятки найкращих фотографів Європи.
Почесний член національних фотографічних товариств у Польщі (Краків, Варшава), Югославії (Сараєво), Англійського Королівського фототовариства (Единбург), Франції (Бордо), Бельгії (Кортрійк), Італії (Турин).
Нагороди ред.
9 гран-прі (Італія, Франція — двічі, Бельгія, Малайзія, Данія, Гонконг, Японія).
Золоті медалі FIAP (Міжнародна асоціація фотомитців) — двічі, Золоті медалі PSA (Американська асоціація фотомистецтва) — двічі.
23 золоті медалі, 41 — срібна, 59 — бронзових.
Тричі лауреат медалі НЕТІСА (Франція).
Срібна та бронзові медалі ВДНГ.
Виставки ред.
Персональних — 16 (Львів, Запоріжжя, Київ).
Закордонні: Фінляндія (1973), Польща (1968), НДР (1969).
Організатор українських виставок фотопортрету (загалом — 13).
Примітки ред.
- ↑ Історія фотографії. Роман Баран. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 жовтня 2015.
Джерела ред.
- Івано-Франківськ. Енциклопедичний словник / Упорядники: Ганна Карась, Роман Діда, Михайло Головатий, Богдан Гаврилів. — Івано-Франківськ : Нова зоря, 2010. — 496 с.
- Роман БАРАН: «Коли валяться ідоли, людина тікає в еротичне життя» [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.]