Банкно́та (від англ. banknote — «банківський білет»), банківський білет — грошовий знак, виготовлений з паперу або пластику, зазвичай прямокутної форми. Банкноти випускаються центральними банками держав і обов'язкові до прийому на всій їх території нарівні з монетами.

Китайська банкнота та матриця для її виготовлення 1287 року. Музей грошей Токіо.
Українські банкноти різних номіналів

Банкноти являють собою кредитні знаки грошей чи безтермінові грошові зобов'язання емісійного банку.

Банкноти, грошові знаки, що їх випускають в обіг центральні емісійні банки, на даний час — основний вид паперових грошей.

Банкноти класифікуються починаючи з XIX століття за своїми особливостями на:

  • класичні (розмінні) банкноти, що підлягають розміну на золото чи срібло, випуск яких дозволяється лише при умові наявності у емісійного банку металевого забезпечення (золотий запас банку);
  • кредитні зобов'язання, облігації, що мали за деяким винятком силу законного платіжного засобу: чверть податків мала бути, наприклад у Пруссії в XIX столітті, виплачуватись у казначейських зобов'язаннях, замінених згодом на касові паперові гроші;
  • зобов'язання позикової каси чи державні кредитні білети, що мали як державні кредитні гроші силу законного платіжного засобу лише щодо громадських кас. Їх розмін мав проводитись у майбутньому, або імперський банк повинен був викуповувати за готівкові гроші;
  • звичайні паперові гроші, тобто грошові знаки з установленим державою примусовим курсом (законна платіжна спроможність), випущені нерозмінними на метал.

Банкноти до періоду світової економічної кризи 1929-33 років мали подвійне забезпечення — кредитне (комерційні векселі) та металеве (золотий запас емісійного банку), що робило їх найстійкішими по відношенню до паперових грошей. Закон обігу розмінних банкнот полягає у тому, що кількість їх у обігу дорівнює кількості золота, необхідного для обігу, а кожна банкнота має зазначений на ній золотий вміст. При вільному розміні надлишкові банкноти не залишались у обігу. Вони повертались у емісійний банк шляхом обміну їх на золото, не підпадаючи під знецінення порівняно із золотом.

Під час Першої світової війни розмін банкнот на золото у ряді країн був відмінений, а їхнім забезпеченням стали служити державні боргові зобов'язання. У результаті банкноти набули характеру паперових грошей. З часу світової економічної кризи (1929—1933) й по сьогодні випускаються лише нерозмінні банкноти, які служать джерелом для фінансування держави. Якщо кількість банкнот стає надлишковою, вони знецінюються. Тому банкноти сьогодні є фактично паперовими грошима.

Цікаві факти

ред.

Перші банкноти у Європі з'явилися 16 липня 1661 року, їх випустив Стокгольмський банк.

Посилання

ред.