Балка Широка (притока Береки)
Балка Широка[1][2][3] — балка (річка) в Україні у Барвінківському районі Харківської області. Права притока річки Береки (басейн Сіверського Дінця).
| Балка Широка | |
|---|---|
| Витік | у селі Червоне |
| • координати | 49°00′03″ пн. ш. 37°00′08″ сх. д. / 49.00083° пн. ш. 37.00222° сх. д. |
| Гирло | Берека |
| • координати | 49°07′30″ пн. ш. 36°54′08″ сх. д. / 49.12500° пн. ш. 36.90222° сх. д. |
| Басейн | Сіверського Дінця |
| Країни: | |
| Довжина | ~19,12 км |
Опис ред.
Довжина балки приблизно 19,12 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 15,61 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,22[3]. Формується декількома балками та загатами. На деяких ділянках балка пересихає[3].
Розташування ред.
Бере початок у селі Червоне. Тече переважно на північний захід через села Семиланне та Грушуваху і впадає в річку Береку, праву притоку річки Сіверського Дінця.
Цікаві факти ред.
- У селі Червоне балку перетинає автошлях Т 2113[3] (автомобільний шлях територіального значення у Харківській області. Пролягає територією Золочівського та Богодухівського районів через Золочів — Максимівку. Загальна довжина — 32 км.), а у селі Грушуваха — Р79[3] (регіональний автомобільний шлях в Україні, E105 М18 — Сахновщина — Ізюм — Борова — Куп'янськ — Дворічна — Піски. Проходить територією Красноградського, Кегичівського, Сахновщинського, Лозівського, Барвінківського, Ізюмського, Борівського, Куп'янського, Дворічанського районів Харківської області.).
- У XX столітті на балці існували молочно-тваринна ферма (МТФ) та газова свердловина[2], а у XIX столітті — декілька вітряних млинів[1].
Примітки ред.
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXV, лист: 15. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Харьковской губернии.
- ↑ а б Топографічна карта Главного штабу M-37-098. Петрівське. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- ↑ а б в г д Балка Широка на Google.Maps
Джерела ред.
- Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 623