Балка Гордієва
Балка Гордієва, Гуржієва[1][2][3] — балка (річка) в Україні у Балаклійському районі Харківської області. Права притока річки Чепель (басейн Сіверського Дінця)[4].
| Балка Гордієва | |
|---|---|
| Витік | на північно-східній стороні від села Нова Серпухівка |
| • координати | 49°17′47″ пн. ш. 36°44′03″ сх. д. / 49.29639° пн. ш. 36.73417° сх. д. |
| Гирло | Чепель |
| • координати | 49°21′13″ пн. ш. 36°47′37″ сх. д. / 49.35361° пн. ш. 36.79361° сх. д. |
| Басейн | Сіверського Дінця |
| Країни: |
 УкраїнаХарківська область |
| Довжина | ~9,12 км |
Опис ред.
Довжина балки приблизно 9,12 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 7,68 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,19[3]. Формується декількома балками та загатами. На деяких ділянках балка пересихає[3].
Розташування ред.
Бере початок на північно-східній стороні від села Нова Серпухівка. Тече переважно на північний схід через урочище Садки[2] і на південно-західній околиці села Гусарівки впадає в річку Чепель, праву притоку річки Сіверського Дінця
Цікаві факти ред.
- На правому березі балки пролягає автошлях Т 2115[3] (територіальний автомобільний шлях в Україні, Гусарівка — Грушуваха. Проходить територією Балаклійського та Барвінківського районів Харківської області.).
- У XX столітті на балці існував газгольдер[2], а у XIX столітті — існували вітряний млин та декілька хуторів[1].
Примітки ред.
Джерела ред.
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIV, лист: 15. Показаны территории: Харьковской губернии.
- ↑ а б в Топографічна карта Главного штабу M-37-098. Петрівське. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- ↑ а б в г Балка Гордієва на Google.Maps
- ↑ Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 161
