Балка Бузова

Балка Бузова
Витік	на північно-західній стороні від села Бузове у колишньому селі Бузове-Друге
• координати	50°17′30″ пн. ш. 37°22′06″ сх. д. / 50.29167° пн. ш. 37.36833° сх. д.
Гирло	Вовча
• координати	50°20′41″ пн. ш. 37°13′23″ сх. д. / 50.34472° пн. ш. 37.22306° сх. д.
Басейн	Азовського моря
Країни:	Україна; Харківська область
Довжина	~15,53 км

Балка Бузова (рос. Яр Бузовой^[1]; б. Бузовая^[2]) — балка (річка) в Україні у Вовчанському районі Харківської області. Ліва притока річки Вовчої (басейн Азовського моря)^[3].

Опис ред.

Довжина балки приблизно 15,53 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 11,88 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,31^[4]. Формується декількома безіменними струмками та загатами^[1]^[2]. На деяких ділянках балка пересихає^[4].

Розташування ред.

Бере початок на північно-західній стороні від села Бузове у колишньому селі Бузове-Друге. Тече переважно на північний захід через урочище Шилова і на північно-східній околиці села Охрімівка впадає в річку Вовчу, ліву притоку Сіверського Дінця.

Цікаві факти ред.

У минулому столітті на балці існували газові свердловини^[2].

Примітки ред.

↑ ^а ^б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXII, лист: 15. Показаны территории: Курской губернии, Харьковской губернии. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
↑ ^а ^б ^в Генеральний штаб // Вел. Бурлук // Україна Харківська область // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
↑ Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 75
↑ ^а ^б https://www.google.com.ua/maps/@50.3322617,37.2538315,14.5z?hl=uk. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.

[Военно-топографическая_карта_Российской_Империи_1846-1863_гг._(издавалась_до_1919_г.),_созданная_под_руководством_Ф.Ф._Шуберта_и_П.А._Тучкова._Масштаб:_3_версты_на_дюйм._Ряд:_XXII,_лист:_15._Показаны_территории:_Курской_губернии,_Харьковской_губернии-1] а ^б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXII, лист: 15. Показаны территории: Курской губернии, Харьковской губернии. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.

[Генеральний_штаб_//_Вел._Бурлук_//_Україна_Харківська_область_//_Система_координат_1942_р.-2] а ^б ^в Генеральний штаб // Вел. Бурлук // Україна Харківська область // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.

[3] Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 75

[https://www.google.com.ua/maps/@50.3322617,37.2538315,14.5z?hl=uk-4] а ^б https://www.google.com.ua/maps/@50.3322617,37.2538315,14.5z?hl=uk. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]