Балка Березова

загальнозоологічний заказник в Луганській області

Балка Березова — один з об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області, загальнозоологічний заказник місцевого значення.

Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Балка Березова»
49°14′33″ пн. ш. 39°59′04″ сх. д. / 49.24250000002777483° пн. ш. 39.984722220027776984° сх. д. / 49.24250000002777483; 39.984722220027776984Координати: 49°14′33″ пн. ш. 39°59′04″ сх. д. / 49.24250000002777483° пн. ш. 39.984722220027776984° сх. д. / 49.24250000002777483; 39.984722220027776984
Країна  Україна
Розташування Міловський район, Луганська область, Україна Україна
Найближче місто Мілове
Площа 797,3 га
Засновано 15 грудня 1998
Балка Березова. Карта розташування: Луганська область
Балка Березова
Балка Березова (Луганська область)
Мапа

CMNS: Балка Березова у Вікісховищі

Розташування ред.

Загальнозоологічний заказник розташований між селами Журавське та Криничне, на схід від села Кирносове, в Міловському районі Луганської області, за 2 км на південь від заповідника «Стрільцівський степ» — відділення Луганського природного заповідника НАН України. Координати: 49° 14' 33" північної широти, 39° 59' 05" східної довготи [1].

Історія ред.

Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Балка Березова» оголошений рішенням Луганської обласної ради народних депутатів № 4/19 від 15 грудня 1998 року.

Загальна характеристика ред.

Загальнозоологічний заказник «Балка Березова» загальною площею 797,3 га являє собою природну ділянку різнотравно-типчаково-ковилових степів південних відрогів Середньоруської височини з багатим степовим тваринним світом, який потребує охорони і відновлення.

Довжина балки близько 9 км, середня ширина —1 км, глибина в середній частині —50 м, схили пологі. Балка має чотири відвершки, три з правого схилу і один з лівого. Ґрунтоутворюючі породи складаються з лесів і лесовидних суглинків, подекуди з відслоненням на схилах третинних пісків, пісковиків і крейдяно-мергельних порід. Ґрунти —чорноземи звичайні з вмістом гумусу до 5-7%.

Ландшафтний склад ред.

Степи — 50%,
умовно-природні ліси — 0%,
штучні ліси — 0%,
водойми — 0%,
орні землі — 50%,
населені пункти — 0%.[2]

Рослинний світ ред.

 
Tulipa suaveolens

В заказнику наявні степові формації ковил вузьколистої, Лессінга, Залеського, волосистої, пухнастолистої, Граффа, дніпровської; костриць валійської і Беккера.

Поширені чагарниково-степові фітоценози, де присутні карагана чагарникова, мигдаль низький, спірея звіробоєлиста, зіновать руська. Присутні залишки байрачного лісу у складі клену татарського, яблуні лісової, груші звичайної, ільму та ясену високого.

Серед рослинності, що зростає у заказнику є й раритетні види. До Червоної книги України занесені види ковили, півонія тонколиста, тюльпани Шренка, змієлистий, дібровний, а також дуже рідкісний в Україні ранньовесняний степовий ефемероїд брандушка різноколірна. Ковилові угруповання занесені до Зеленої книги України.

Тваринний світ ред.

 
Бабак степовий

Тваринний світ балки представлений типовою для цього регіону степовою фауною, яка в минулому була характерною для степових рівнин Європи. Тут мешкає значна кількість видів дрібних ссавців: хом'як звичайний, полівка сіра, миші степова, лісова і хатня. Вони є кормовою базою для численних хижих ссавців: лисиці звичайної, тхора степового, перегузні звичайної. Неподалік залишків байрачного лісу мешкає борсук. Наявні численні поселення сліпака і колонії бабака.

З представників раритетної фауни тут присутні тхір степовий, перегузня звичайна і борсук, які занесені до Червоної книги України. Сліпак занесений до Європейського Червоного списку.

Дуже багатою є степова орнітофауна заказника. В балці мешкають жайворонки польовий і степовий. В період міграцій і на гніздуванні зустрічається багато співочих птахів: корольок польовий, славки садова і сіра, вівсянка звичайна, коноплянка та інші. Звичайними є перепілка і куріпка сіра, під час міграцій зупиняються дрохва і хохітвахижих птахів у великій кількості тут присутні лунь лучний, канюки звичайний і пухнастоногий, трапляються кібчик і пустільга степова, шуліка чорний, орел степовий.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Портал «Природа України». Луганська область. Заказники місцевого значення. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.
  2. О. Василюк, І. Балашов, М. Кривохижа, Г. Коломицев. Ландшафтний склад природно-заповідного фонду Луганської області // [[Заповідна справа в Україні (журнал)|Заповідна справа в Україні]]. Том 18. Вип. 1-2. 2012 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2019. Процитовано 10 жовтня 2013.

Джерела ред.