Баламутівське городище
| Баламутівське городище | |
|---|---|
|
48°32′07″ пн. ш. 26°03′36″ сх. д. / 48.53528° пн. ш. 26.06000° сх. д.Координати: 48°32′07″ пн. ш. 26°03′36″ сх. д. / 48.53528° пн. ш. 26.06000° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування |
 Чернівецька область, село Баламутівка |
| Матеріал | дерево |
| Будівництво | IX-X ст. |
| Стан | не існує |
  Баламутівське городище (Україна) | |
 | |
Баламутівське городище — давньоруське укріплене поселення, збудоване (на межі IX—X століть) у південній частині Галицького князівства на правому березі Дністра, у межах території, на якій пізніше сформувалась Шипинська земля. Укріплення входило в єдину оборону лінію на південних рубежах Галицько-Волинської держави, забезпечувало охорону місцевого населення та «дністровського торгового шляху»[1].
Городище розташовано за 3 км від села Баламутівка Заставницького району Чернівецької області, на високому мисі правого берега Дністра, в урочищі «Таборище». Його площа розмірами 45х40 м з напільного боку обмежена дугоподібним ровом, який своїми кінцями не доходить до урвищ. Зберігся масивний вал, що з обох кінців не доходить до урвищ.
У 1973 р. експедиція Чернівецького університету перерізала траншеєю вал, але жодних конструкцій і знахідок не виявила. На дні заплившого рову (його первісна глибина 2 м, ширина 8 м) лежав шар вугілля товщиною 8 см, у якому знайдено уламки ліпного та гончарного посуду X ст., кістки тварин та перепаленої глини. У центрі укріпленої площадки виявлено напівземлянку з піччю-кам'янкою. Культурний шар IX—X ст. на площі городища виявлено ще у двох розвідкових траншеях. На думку дослідників припинило своє існування в XI столітті[2].
До городища примикає селище, на території якого простежено сліди розорених напівземлянкових жител. Знайдено велику кількість кераміки IX—X ст. За 1,5 км на північний захід від городища, на першій надлуговій терасі Дністра, розміщується друге синхроне городищу селище.
Примітки ред.
- ↑ Городища часів Київської Русі. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ Городища часів Київської Русі
Джерела ред.
- Баженов О. Л. Про заселення Середнього Подністров'я в IX—XI ст. // Матеріали IV Міжнародної археологічної конференції студентів і молодих вчених. Київ, Україна, 14—16 травня 1996 р. — К.: Соборна Україна, 1996. — С. 177—178.
- Молчановський Н. Очерк известий о Подольской земле до 1432 года. — К., 1887. — С. 32.
- Раппопорт П. А. Военное зодчество западно-русских земель X—XIV. — МИА, №140. — Ленинград: Наука, 1967. — С. 168—169.
- Літопис Руський. — С. 67.
- Винокур І. С., Горішній П. А. Бакота. Столиця давньоруського Пониззя. — Кам'янець-Подільський: Центр Поділлєзнавства, 1994. — С. 36.
- Михайлина Л. П. Населення Верхнього Попруття VIII—Х ст. — Чернівці: Рута, 1997. — 144 с.
- Баженов О. Л. Давньоруське Глибівське городище ІХ—ХІ ст. в системі оборонних споруд Середнього Подністров'я. — V Міжнародна археологічна конференція студентів та молодих вчених: Київ 22—24 квітня 1997 року. Наукові матеріали. /Ред. кол. Андрощук Ф. О., Малєєв Ю. М. та ін. — К.: Київський ун-т, 1997. — С. 212—215.
- Винокур І. С., Гуцал А. Ф., Пеняк С. І., Тимощук Б. О., Якубовський В. І. Довідник з археології України. Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. — С. 67.
- Винокур І. С., Гуцал А. Ф., Пеняк С. І., Тимощук Б. О., Якубовський В. І. Довідник з археології України. Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. — К.: Наукова думка, 1984. — С. 49—50, 67—68.
- Шкурко С. К. Археологические наблюдения за земляніми работами в г. Каменце-Подольском // Тези доповідей І Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Хмельницький, 1965. — С. 83—84.
- Раппопорт П. А. Военное зодчество западно-русских земель X—XIV вв. — МИА, №140. — Ленинград: Наука, 1967. — С. 22.