Баклан маріонський
Баклан маріонський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Leucocarbo melanogenis Blyth, 1860 | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
*Leucocarbo atriceps melanogenis
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Баклан маріонський[1] (Leucocarbo melanogenis) — вид сулоподібних птахів родини бакланових (Phalacrocoracidae). Раніше вважався підвидом баклана імператорського (Leucocarbo atriceps).
Поширення ред.
Птах гніздиться на субантарктичних островах Крозе, Принс-Едуард і Маріон.[2]
Опис ред.
Птах завдовжки 70 см, розмахом крил до 125 см. Самці більші за самиць. Більша частина тіла вкрита оперенням чорного кольору. Живіт, груди, щоки та вуха білі. Над основою дзьоба є помаранчева пляма. Навколо очей є блакитне кільце. Дзьоб темно-коричневий.[3]
Спосіб життя ред.
Живиться дрібною рибою і морськими безхребетними. За здобиччю пірнає на глибину до 25 м (максимальна глибина 60 м). Сезон розмноження триває в період з листопада по лютий. Створює моногамні пари на сезон. Гніздиться на землі на виступах і вершинах крутих скель у колоніях від 10 до сотні птахів. Гнізда будує з гуано, болота, водоростів і трави. Відкладає до 5 яєць (переважно 2—3 яйця).
Примітки ред.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Kennedy, Martyn; Gray, Russell; Spencer, Hamish. The Phylogenetic Relationships of the Shags and Cormorants: Can Sequence Data Resolve a Disagreement between Behavior and Morphology? (PDF). The Phylogenetic Relationships of the Shags and Cormorants: Can Sequence Data Resolve a Disagreement between Behavior and Morphology?. Архів оригіналу (PDF) за 6 травня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
- ↑ Bouglouan, Nicole (ред.). Crozet Shag. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 7 March 2021.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |