Байо

муніципалітет у департаменті Кальвадос, Франція

Байо́, Байє́, Бає́ (фр. Bayeux, МФА[bajø]) — муніципалітет у Франції, у регіоні Нормандія, департамент Кальвадос. Населення — 12 775 осіб (01.01.2021)[1].

Байо
Bayeux
Історичний центр Байо
Історичний центр Байо

 
Країна Франція Франція
Регіон Нормандія 
Департамент Кальвадос 
Округ Байо
Кантон Байо
Код INSEE 14047
Поштові індекси 14400
Координати 49°16′46″ пн. ш. 0°42′10″ зх. д.H G O
Висота 32 - 67 м.н.р.м.
Площа 7,1 км²
Населення 12 775 (01.01.2021[1])
Густота 1799,3 ос./км²
Розміщення
Байо. Карта розташування: Франція
Байо
Влада
Мер
Мандат
UDI
2020-2026

Мапа

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 230 км на захід від Парижа, 27 км на північний захід від Кана.

Історія ред.

Заснований як галло-римське поселення та за часів римлян носило назву Августодурум «Augustodurum» у провінції Лугдунська Галлія, Байо є столицею колишньої території кельтського племені байокасів. Докази раннього заселення території людиною походять з укріплених кельтських таборів, поселення, що складалися з розкиданих хатин друїдів уздовж берегів річок Ауре та Дром. На горі Фаунус були знайдені кладовища, що вказує на те, що ця територіябула центром друїдів.

Середньовіччя ред.

Байо був головним містом області Бессен. Вже в ІІІ столітті ця територія належала до «Саксонського берегу» (лат. Litus Saxonicum), потім до території Малої Саксонії (лат. Otlingua Saxonia, сучасний департамент Кальвадос)

Сучасність ред.

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Нижня Нормандія. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Нормандія[3].

Демографія ред.

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusqu'en 1962[4], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[5] · [6] ):

 
Сучасний центр міста

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[7]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 6718 1294 963 1846 1575 903 137
Жінки 7766 1080 961 1836 1936 1548 405


Економіка ред.

2010 року серед 8249 осіб працездатного віку (15—64 років) 5874 були активними, 2375 — неактивними (показник активності 71,2%, у 1999 році було 70,3%). З 5874 активних мешканців працювало 5089 осіб (2633 чоловіки та 2456 жінок), безробітними було 785 (387 чоловіків та 398 жінок). Серед 2375 неактивних 762 особи були учнями чи студентами, 896 — пенсіонерами, 717 були неактивними з інших причин[8].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 6532 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 13363,5 особи, медіана доходів виносила 16 791 євро на одного особоспоживача[9]

Уродженці ред.

Сусідні муніципалітети ред.

Галерея зображень ред.

Посилання ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
  4. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 21 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 21 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 21 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
  7. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  8. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  9. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.