Бабушкін Іван Васильович

Іва́н Васи́льович Ба́бушкін (15 січня 1873 — 31 січня 1906)  — більшовицький діяч, терорист, один із спільників В. Леніна.

Іван Бабушкін
рос. Иван Бабушкин
Народився 15 (3) січня 1873(1873-01-03)
село Ледензьке, Тотемський повіт, Вологодська губернія, Російська імперія
Помер 31 (18) січня 1906(1906-01-18) (33 роки)
станція Мисова, Бурятія
·вогнепальне поранення
Країна  Російська імперія
Діяльність революціонер
Відомий завдяки соратник Леніна
Партія Російська соціал-демократична робітнича партія

Біографія ред.

Народився у селі Ледензькому Тотемського повіту Вологодської губернії (нині — село імені Бабушкіна) у сім'ї селянина-бідняка.

З 1891 працював слюсарем Семянниковського заводу в Петербурзі і одночасно вчився в недільній школі.

1894 вступив до марксистського гуртка, яким керував В. І. Ленін. 1895 став активним членом петербурзького «Союзу боротьби за визволення робітничого класу».

1897 в Катеринославі, куди був висланий під нагляд поліції, Бабушкін організував на Брянському заводі революційний гурток (Г. І. Петровський та ін.), був одним з засновників катеринославського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». За участю Бабушкіна (на початку 1900) організована газета «Южный рабочий», а з часу заснування ленінської «Искры» Бабушкін — її активний агент і кореспондент.

Вдруге заарештований в грудні 1901, Бабушкін незабаром втік з тюрми і емігрував до Лондона.

За дорученням В. І. Леніна він повернувся до Петербурга і включився в боротьбу з «економістами». 1903 його знову заарештовують і висилають у Верхоянськ.

Після амністії 1905 Бабушкін проводив підривну роботу в Іркутську і Читі, готуючи акти терору та збройне повстання. У січні 1906, схоплений царською експедицією під час транспортування зброї, Бабушкін був розстріляний за вироком воєнно-польового суду.

Творча спадщина ред.

Бабушкіну належить книга:

Пам'ять ред.

Іменем Івана Бабушкіна названо:

Література ред.