Вікіпедія

Ахмед Насер Аль-Раїсі

Ахмед Насер Аль-Раїсі — генерал і генеральний інспектор Міністерства внутрішніх справ ОАЕ.

Ахмед Насер Аль-Раїсі
фр. Ahmed Naser Al-Raisi
Країна  ОАЕ
Діяльність військовослужбовець, поліціянт
Alma mater London Metropolitan Universityd[1], Кембриджський університет і Otterbein Universityd
Знання мов арабська і англійська
Посада Президент Інтерполуd[2]

Він став президентом Інтерполу на виборах 2021 року.[3]

Освіта ред.

Він отримав докторський ступінь в Лондонському столичному університеті.

Кар'єра ред.

Приєднавшись до поліцейських сил Абу-Дабі в 1980 році, він піднявся по службових сходах і в 2005 році став генеральним директором Центрального оперативного управління[4]. У 2015 році він був призначений генеральним інспектором Міністерства внутрішніх справ[5]. Він зіграв ключову роль у арешті Метью Хеджеса, британського вченого, обвинуваченого режимом ОАЕ в шпигунстві, в 2018 році[5]. Правозахисні організації стверджують, що Раїсі курирує жорстокий апарат державної безпеки, який зловживає системою червоних повідомлень Інтерполу.[6]

Він є членом виконавчого комітету Інтерполу[7][8] і є делегатом Азії з 2018 року[9]

Кандидат у президенти Інтерполу ред.

Він був офіційним кандидатом Об'єднаних Арабських Еміратів на пост наступника Кім Чен Яна на посаді президента Інтерполу у 2022 році[10]. Обвинувачений у керівництві тортурами,[11][12] його кандидатура була рішуче засуджена правозахисними групами. Коаліція з 19 правозахисних груп, включаючи Human Rights Watch і Центр з прав людини в Перській затоці, написала відкритий лист в Інтерпол, в якому радила не призначати його.[13][14] У доповіді Девіда Калверт-Сміта, колишнього головного прокурора Сполученого Королівства, говориться, що Аль-Раїсі не підходить для цієї посади.[3][5][15] Метью Хеджес попросив членів Інтерполу не розглядати кандидатуру Аль-Раїсі на цю посаду.[16]

У червні 2021 року Центр з прав людини Перської затоки подав у Парижі кримінальну скаргу на Аль-Раїсі. У скарзі його звинувачують у тому, що він несе відповідальність за тортури Ахмеда Мансура, відомого дисидента ОАЕ, заарештованого в 2017 році.[17][18]

ОАЕ просували Аль-Раїсі, організовуючи його поїздки в країни-члени Інтерполу, щоб заручитися підтримкою, в той час як він вважався «міжнародним ізгоєм».[19][20]

На Аль-Раїсі подали до суду в багатьох країнах.[19] Родні Діксон, адвокат Метью Хеджеса і Алі Ахмада, подав скаргу в поліцію Швеції з вимогою заарештувати аль-Раїсі після прибуття в країну в рамках його передвиборного туру перед голосуванням.[21] Хеджес і Ахмад звернулися з аналогічним проханням до норвезьких поліцейських властей, попросивши їх про допомогу і скористатися можливістю візиту аль-Раїсі, щоб заарештувати його, якщо буде відкрито розслідування.[22]

У листопаді 2021 року три члени німецького парламенту опублікували спільну заяву, в якій говорилося, що обрання Аль-Раїсі поставить під загрозу репутацію Інтерполу і що висунення кандидатури порушує другу статтю основного Закону Інтерполу.[23][24] Тридцять п'ять французьких законодавців попросили Еммануеля Макрона у листі виступити проти кандидатури Аль-Раїсі.[23].Об'єднані Арабські Емірати відкинули побоювання німецького депутата і заявили, що пишаються тим, що є «однією з найбезпечніших країн у світі».[23]

Вибори ред.

Вибори відбулися в Стамбулі 25 листопада, і Аль-Раїсі балотувався проти Шарки Гавранкової, віце-президента Інтерполу.[25][26][27] Аль-Раїсі переміг після трьох турів голосування і був обраний на чотирирічний термін з приблизно 69 % голосів.[27][28] Він є першим кандидатом з Близького Сходу, обраним президентом[29].У статті для Neue Zürcher Zeitung Ulrich Schmid назвав обрання Аль-Раїсі приводом для святкування в авторитарних країнах, оскільки це ще більше підірве авторитет прав людини в міжнародних організаціях.[30]

Об'єднані Арабські Емірати є другим за величиною вкладником в бюджет Інтерполу, що призвело до тверджень про те, що ОАЕ купили результати виборів.[3][28] Роль Аль-Раїсі на півставки буде в основному церемоніальною,[3][27] цей факт неодноразово підкреслювався Інтерполом.[3][31] Однак Аль-Раїсі, схоже, прагне змінити політику Інтерполу.[3] Його передвиборна обіцянка розширити використання сучасних технологій в Інтерполі була сприйнята деякими як посилання на електронні засоби спостереження, використовувані авторитарними режимами.[3][30]

Примітки ред.

  1. ↑ https://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.595663
  2. ↑ Accusé de torture, le général émirati Al-Raisi élu président d'Interpol — 2021.
  3. ↑ а б в г д е ж Daragahi, Borzou (25 листопада 2021). Interpol appoints UAE official accused of torture as chief. The Independent. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  4. ↑ Zatat, Narjas (8 квітня 2021). UAE candidate cannot become Interpol president due to country's human rights abuses, says UK report. alaraby (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
  5. ↑ а б в Wintour, Patrick (7 квітня 2021). UAE general unsuitable for role of Interpol chief, says UK report. Patrick Wintour (англ.). Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 9 травня 2021.
  6. ↑ Jacobs, Josh (17 жовтня 2021). Has Interpol become the long arm of oppressive regimes?. The Guardian. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
  7. ↑ Interpol: UAE Official's Candidacy Raises Human Rights Alarms. Human Rights Watch (англ.). 5 травня 2021. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 9 травня 2021.
  8. ↑ Executive Committee. www.interpol.int (англ.). Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 9 травня 2021.
  9. ↑ Dubai's Police Chief Nasser Ahmed al-Raisi Wants To Head Interpol. Taarifa Rwanda (амер.). 23 листопада 2020. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
  10. ↑ Cumming-Bruce, Nick (20 квітня 2021). Is Dubai Princess, Unseen in Public, Still Alive?. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 9 травня 2021.
  11. ↑ Johnson, Jamie (1 жовтня 2020). Exclusive: UAE police chief accused of presiding over torture of British academic running to be head of Interpol. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 9 травня 2021.
  12. ↑ Van Esch, Fran (22 листопада 2021). Beschuldigd van marteling maar wel kans om Interpol-baas te worden: kandidatuur generaal al-Raisi onder vuur. VRT NWS (Dutch) . Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  13. ↑ Rights organisations object to UAE police chief nominated as INTERPOL head. Middle East Monitor (брит.). 30 жовтня 2020. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 9 травня 2021.
  14. ↑ Speri, Alice; Hvistendahl, Mara (21 листопада 2021). INTERPOL'S UPCOMING ELECTION RAISES FEARS ABOUT AUTHORITARIAN INFLUENCE. The Intercept. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  15. ↑ Calvert-Smith, David (March 2021). «Undue influence: The UAE and Interpol.» Retrieved 2021-11-25.
  16. ↑ UK academic Matthew Hedges slams UAE general's bid to head Interpol. Middle East Eye. 6 жовтня 2020. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  17. ↑ United Arab Emirates: GCHR files complaint in France against Maj. Gen. Ahmed Naser Al-Raisi for torture of Ahmed Mansoor. Gulf Centre For Human Rights. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
  18. ↑ Seibert, Thomas (19 листопада 2021). Ein Folterer als oberster Polizist? Dieser Emirati möchte an die Spitze der Interpol. Luzerner Zeitung. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  19. ↑ а б Michaelson, Ruth (20 листопада 2021). 'He is responsible for torture': nominee for Interpol chief accused by detained Britons. The Observer. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  20. ↑ The UAE promote its "international pariah" candidate for the Interpol presidency. Emirates Leaks. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  21. ↑ Top candidate for Interpol accused of torture - reported in Sweden. Aftonbladet. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  22. ↑ They were arrested and tortured. The man they believe is responsible could be Interpol's next president. Nouvelles du monde. 13 листопада 2021. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
  23. ↑ а б в Knipp, Kersten (16 листопада 2021). Interpol: Vorwürfe gegen Kandidaten aus den VAE. Deutsche Welle (German) . Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
  24. ↑ Gemeinsame Erklärung (PDF) (Пресреліз) (German) . Архів оригіналу (PDF) за 10 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  25. ↑ Rai, Sarakshi (22 листопада 2021). Human rights groups sound alarm over Interpol election. The Hill. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  26. ↑ Crowcroft, Orlando (23 листопада 2021). In Istanbul, a bitter leadership election exposes Interpol's fault lines. Euronews. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  27. ↑ а б в Interpol appoints Emirati general accused of torture as president. The Guardian. 25 листопада 2021. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  28. ↑ а б Umstrittener Generalmajor wird Interpol-Chef. Die Zeit (German) . 25 листопада 2021. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  29. ↑ Issa, Michel Tala (25 листопада 2021). UAE Major General Ahmed Nasser al-Raisi elected as new Interpol President. Al Arabiya English (англ.). Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  30. ↑ а б Schmid, Ulrich (25 листопада 2021). Zwielichtiger Emirati wird Interpol-Chef. Neue Zürcher Zeitung (German) . Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  31. ↑ Mayer-Rüth, Oliver (23 листопада 2021). Foltervorwürfe: Interpol-Präsidentschaftskandidat im Zwielicht. Bayerischer Rundfunk (German) . Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ахмед_Насер_Аль-Раїсі&oldid=41098615