Ахматов Лев Соломонович

Лев Соломонович (Самойлович) Ахматов (нар. 23 грудня 1899(18991223), містечко Жашків, Київська губернія, тепер Черкаської області — розстріляний 8 березня 1937, місто Москва) — радянський партійний діяч, керуючий справами Ради Народних Комісарів УСРР, прокурор Верховного суду УСРР, один з організаторів і провідників, а згодом і сам жертва комуністичного терору в Україні. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в січні 1934 — січні 1936 р.

Ахматов Лев Соломонович
Народився	23 грудня 1899(1899-12-23) Жашків, Жашківська волость, Таращанський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	8 березня 1937(1937-03-08) (37 років)
Діяльність	державний діяч
Партія	Українська комуністична партія (боротьбистів)

Життєпис

Народився у єврейській родині у Жашкові. Освіта вища, за фахом юрист.

У 1917—1918 роках — член Української комуністичної партії (боротьбистів). Член РКП(б) з 1919 року.

У 1920—1922 роках — секретар Ради Народних Комісарів УСРР.

У 1922—1925 роках — старший помічник прокурора Київської губернії по губернському суду.

У 1925—1933 роках — прокурор Верховного суду Української СРР.

У квітні 1933 — червні 1934 року — керуючий справами Ради Народних Комісарів УСРР.

У 1934—1935 роках — прокурор Дніпропетровської області. З 1935 року — начальник відділу трудових колоній НКВС Української СРР.

Заарештований 31 липня 1936 року за обвинуваченням у приналежності до контрреволюційної троцькістської терористичної організації, що нібито готувала «терористичні акти проти керівників КП(б)У тт. С. Косіора, П. Постишева і В. Балицького в Україні і проти керівників ВКП(б) у Москві». 8 березня 1937 року Воєнною колегією Верховного суду СРСР у Москві засуджений до розстрілу. Вирок виконано в той самий день. Відомості про місце поховання відсутні. Реабілітований 23 вересня 1958 року.

Джерела

• Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]