Вікіпедія

Афінські гербові монети

афінські срібні монети VI ст. до н.е. із зображеннями, як вважали раніше, гербів відомих афінських родин

Афінські гербові монети або монети з гербом (нім. Wappenmünzen) — термін на позначення найдавніших афінських срібних монет (дідрахм та інших номіналів) із зображеннями, як вважали раніше, гербів відомих афінських родин. Хоча це тлумачення згодом спростували, у нумізматиці термін продовжують використовувати[1]. Гербові монети карбували в Афінах у період між 570 і 510 роками до нашої ери. За іншими припущеннями, відлік треба вести від 550 року до н. е., коли Пісістрат почав карбування монет.

Афіни
Стародавня Греція
Номінал драхма, дідрахма, тетрадрахма, обол
Роки карбування 570-510 роки до н.е.
Аверс
Аверс
Опис Горгонейон
Реверс
Реверс
Опис інкузний квадрат (quadratum incusum)

Походження назви ред.

На відміну від інших тогочасних монетних дворів, в Афінах карбували монети з різними мотивами на аверсі. На думку Коліна Креея[en], правитель Афін Пісістрат дозволив окремим родинам брати участь у карбуванні монет, щоб отримати від них політичну підтримку. Це припущення пояснює велику кількість мотивів і короткий час їхнього карбування.

Зображення, обрамлені по колу лінією, були подібні до знаків розпізнавання на щитах воїнів, відомих з аттичних ваз. Це дало підстави досліднику Карлу Зельтману припустити, що на монетах — герби провідних афінських сімей, яким дозволили карбувати монети. Тому вчені називали їх «гербовими монетами»[2]. Термін все ще продовжують використовувати, хоча це тлумачення вже не прийнято[1].

Афінські монети ред.

 
Аттична монета з Афіною та совою замінила гербові монети

Перші монети, які карбували в Лідії, датуються VII століттям до н. е. Монети швидко зарекомендували себе як засіб платежу, який легко транспортувати. Близько 570 року до нашої ери карбувати монети почали і в центральній Греції.

У гербових монет немає афінської легенди, але вони без сумніву пов'язані з Афінами, оскільки всі археологічні знахідки зосереджені в Аттиці та навколо неї. Афінські срібні копальні в Лавріоні дозволили місту карбувати велику кількість власних монет. Гербові монети мають однакову монетну стопу, матеріал, стандартну вагу і квадратну вставку (розділений по діагоналі quadratum incusum) на реверсі. Використання однієї реверсної матриці з різними мотивами на аверсі дозволяє зробити висновок, що монети випускали на одному монетному дворі.

Афіняни використовували їх для різних справ, таких як торгівля та позика. Але більшість монет архаїчної і класичної доби мали високу вартість і не відігравали суттєвої ролі в повсякденних операціях. У значній частині Греції все ще обходилися без дрібних монет або грошей взагалі. Натомість гроші були важливішими для заморської торгівлі.

Карбування монет в Афінах тісно пов'язане з економічним піднесенням міста. Коли Афіни стали важливим торговим центром і мали великий експорт товарів (оливкова олія, вишукана кераміка), гербові монети залишалися досить непопулярними серед торговців через те, що їх було важко розпізнати. В останній третині VI століття влада ухвалила рішення про створення валюти єдиного стандарту.

Численні аверсні мотиви гербових монет були замінені на зображення голови Афіни, а квадратну вставку на реверсі — на сову, найважливіший атрибут міської богині. На монеті вперше з'явилася назва міста, явно адресована для іноземних торговельних партнерів, оскільки для місцевого використання це було зайвим. У таких містах, як Егіна та Коринф ще до Афін була стабільна грошова система з чітко визначеним типом. Вигнання персів з Греції близько 479 року до н. е. стало результатом зростання Афін. У цей період збільшується видобуток срібла, розширюється порт Пірей. Ці фактори та рішення запровадити єдину монету «Афіна» поклали край карбуванню гербових монет і сприяли зростанню нових афінських грошей в міжміській торгівлі в Стародавній Греції[3].

Мотиви ред.

 
Афінська драхма, 545—510 роки до н. е.
 
Сова (аверс), геміобол, 515-510 роки до н. е.

На гербових монетах представлені різні зображення: амфора, трискеліон, протома коня, звернена ліворуч, задня частина коня, звернена праворуч, астрагал, кінь з вуздечкою та сова, які обведені круговою лінією. Інші типи, такі як колесо з радіальними спицями, бичача голова та горгонейон, не мають такого обідка.

Монетні зображення свідчать про зв'язок із Панафінейськими іграми та богинею міста Афіною з її атрибутами:

  • кінь, колеса колісниці — перегони колісниць
  • трискеліон — змагання з бігу
  • амфора (наповнена оливковою олією) — приз переможцю від Афіни
  • бичача голова — жертва Афіні
  • горгонейон — відрубана голова Медузи, яку Афіна носить на своєму щиті як засіб захисту.

Останнім типом, який використовувався на аверсі до появи монети «Афіна», був горгонейон. Паралельно із цим типом відбулися зміни в технології виготовлення. На зворотному боці горгоніона зображено quadratum incusum із головою лева з двома лапами. Це перший зразок реверсу на аттичних монетах. Причини вибору голови лева не з'ясовані.

Примітки ред.

  1. ↑ а б John H. Kroll, 1981, с. 1-32.
  2. ↑ Charles Seltman, 1924.
  3. ↑ Colin M. Kraay, 1956, с. 43-68.

Джерела ред.

  • Charles Seltman. Athens. — Cambridge, 1924.
  • Joseph Grafton Milne: Greek coinage. Oxford 1931.
  • Colin M. Kraay: Archaic and classical greek coins. Methuen 1976.
  • Colin M. Kraay. The Archaic Owls of Athens: Classification and Chronology. — 1956. — Т. 26. — С. 43-68.
  • John H. Kroll. From Wappenmünzen to Gorgoneia to Owls // Museum Notes (American Numismatic Society). — 1981. — Т. 26. — С. 1-32.
  • John H. Kroll: The Athenian Agora XXVI. The Greek Coins. Princeton 1993.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Афінські_гербові_монети&oldid=38873620