Див. також: Філадельф

Аттал II, Аттал Філадельф (дав.-гр. Ἄτταλος Φιλάδελφος, 220 — 138 до н. е.) — володар Пергама у 160 — 138 до н. е., син Аттала I, брат Евмена II.

Аттал II
Народився 220 до н. е.
Помер 138 до н. е.
Пергам, Пергам
Діяльність політик
Учасник Галатська війна
Титул король
Посада король
Рід Атталіди
Батько Аттал I Сотер
Мати Аполлонідаd
Брати, сестри Евмен II[1], Філетер[d] і Афіней
У шлюбі з Стратоніка Пергамськаd

За правління свого брата виконував важливі військові і дипломатичні доручення. Зокрема, вів перемовини з римлянами і керував обороною столиці від Антіоха III[2]. Після замаху на Евмена II, коли вважали, що цар зник безвісти (172 р. до н. е.), взяв на себе керівництво державою і навіть одружився з дружиною брата. Проте, як тільки стало відомо, що Евмен живий, одразу повернув престол і дружину братові, за що й отримав прізвисько Філадельф (дав.-гр. Φιλάδελφος), тобто «Братолюбний». Під час війни з Македонією був постійним пергамським представником у римському війську, і римляни довіряли йому більше аніж Евмену. Проте пропозицію передати йому владу над Пергамом Аттал II відхилив[3].

Царем Аттал II став лише після смерті брата — у 160 до н. е.. У 159 до н. е. на березі Середземного моря заснував місто, що отримало назву Атталія (нинішня Анталія). У 156 — 154 до н. е. змушений був вести війну з царем Віфінії Прусієм II, що завершилася втручанням Рима, який змусив Прусія не лише повернути захоплені території, але й сплатити компенсацію за нанесену шкоду[4].

Примітки ред.