Астраханов Віктор Харитонович

Астраханов Віктор Харитонович (нар. 1 січня 1925 року – 6 лютого 2008 року) — кан.м.н., хірург-ортопед-травматолог, засновник та перший керівник травматологічного відделення Рівненської обласної лікарні та ортопедо-травматологічної служби.

Життєпис

Народився 1 січня 1925 року в родині лікаря та акушерки в селі Брацлав, Вінницької області.

Помер та похований у місті Рівне 6 лютого 2008 року.

Освіта

У 1941 році закінчив середню школу у селі Райгород Ситковецький район (наразі Немирівський район), Вінницька область

У 1949 році закінчив Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова

Трудова діяльність

У 1943 році був вимушений поступити на роботу на станцію "Сомченая" Вінницької вузькоколійної залізниці як учень чергового по станції.

З 1949–1950 рр. районний хірург та завідувач здраввідділом Олександрійської районної лікарні Рівненської області

З 1950–1952 рр. хірург міської лікарні м.Рівне

З 1952 по 1956 р. – головний лікар та хірург Клеванської районної лікарні Рівного

З 1956 по 1959 р. - ортопед травматолог Рівненської обласної лікарні. З 1957 позаштатний ортопед-травматолог області. У червні 1959 року було організоване відділення невідкладної травматології та хірургії на 25 ліжок на базі станції переливання крові.

З 1962–1964 рр. як один з найкращих хірургів представників медицини Радянського союзу працював у спецвідрядженні у Німецькій Демократичній Республіці і був нагороджений урядом НДР медаллю

У 1964 завідувач ортопедно-травматологічним відділом Рівненської обласної лікарні до виходу на пенсію.

У 1970 році один з небагатьох лікарів-практиків у той час захистив ступінь кандидата медичних наук на тему "Невільна кісткова пластика розщепленим кортикальним трансплантантом"

З 1971–1977 рр. - керівник управління Рівненського обласного відділу охорони здоров’я

У 1977 повернувся на посаду завідуючого ортопедо-травматологічним відділом Рівненської обласної лікарні. Обіймав посаду до 1985 року. А після виходу на пенсію продовжував працювати ординатором травматологічного відділу до 2002 року

Досягнення

Лікарі хірургічно-травматологічного відділення під час операції

9 липня 1959 року на базі станції переливання крові організував відділення невідкладної травматології та хірургії, з котрого і бере відлік ортопедо-травматологічна служба Рівненщини.

Виконував від 70 до 150 операцій на рік. До прикладу: за 1989-1992 роки виконував більш як 400 хірургічних операцій на опорно-руховому апараті. Серед них операції, які потребують високого рівня оператора:

• кістково-пластичні реконструктивні операції на великих суглобах
• складні модифікації через кісткового остеосинтезу за Єлізаровим.
• різні варіанти металоостеосінтезу
• винайдені методи лікування при цілому ряді ортопедичних захворювань та наслідках важких травм
• реконструктивні операції при вроджених патологіях опорно-рухового апарату та пухлинах кісток

Відносно за короткий термін за радянських часів лікареві вдалося розвинути хірургічно-травматологічне відділення з 10 ліжок до потужного підрозділу на 50 ліжок, де надавалася кваліфікована допомога пацієнтам з травмою скелета та ортопедичною патологією.

Не зважаючи на те, що у відділенні лікувались хворі різного профілю та віку, відділення мало офіційну назву “Травматологічне”. Статус відділення був змінений 13 липня 1999 року наказом по обласній клінічній лікарні № 234-од ”Про надання статусу ортопедо-травматологічного відділення обласному відділенню травматології”. З наявних 50-ти ліжок 30 ліжок вважались ортопедичними і 20 ― травматологічними.

У відділенні було впроваджено черезкістковий компресійно-дистракційний остеосинтез (методика лікування переломів, актуальна по сьогоднішній день), різні види кісткових пластик при незрощених переломах, опубліковано ряд наукових праць. Започатковано виконання сучасних (на той час) складних травматологічних операцій з приводу переломів кісток, реконструктивних операцій у дітей з вродженими вивихами стегон. Зросла мережа травматологічних ліжок із загальною кількістю до 627 (зокрема 40 ліжок дитячої травматології).

За трудову та професійну діяльність був нагороджений державними нагородами та відзнаками.

Професійна спадщина

За час роботи на Рівненщині поряд з освоєною багатопрофільною хірургією, на початку діяльності Віктор Харитонович проявив себе і як кваліфікований ортопед травматолог, і як талановитий організатор та керівник. Виховав спеціалістів, які продовжують започатковану ним справу.

50 наукових робіт було надруковано на сторінках професійних журналів «Ортопедія, травматологія та протезування», «Вісник ортопедії, травматології та протезування».

«Клінічна хірургія» та в матеріалах науково-практичних конференцій, з’їздів та симпозіумів.  

Після смерті Віктора Харитоновича хірургічно-травматологічне відділення розширювалось та набувало кваліфікованих спеціалістів. За час роботи у відділенні лікарями різних періодів освоєні та запроваджені в практику лікування цілий ряд нових методик, удосконалювались попередні оперативні методики лікування травм і захворювань опорно-рухового апарату.