Артуро Сільвестрі

італійський футболіст і футбольний тренер

Артуро Сільвестрі (італ. Arturo Silvestri, 14 червня 1921, Фоссальта-ді-П'яве — 13 жовтня 2002, Піза) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника, зокрема за «Мілан», а також національну збірну Італії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Артуро Сільвестрі
Артуро Сільвестрі
Артуро Сільвестрі
Особисті дані
Народження 14 червня 1921(1921-06-14)
  Фоссальта-ді-П'яве, Італія
Смерть 13 жовтня 2002(2002-10-13) (81 рік)
  Піза
Громадянство  Італія
 Королівство Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Італія «Сан-Дона»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1937–1941 Італія «Сан-Дона» 41 (3)
1941–1942 Італія «Фіорентина» 0 (0)
1941–1942   Італія «Понтедера»  ? (?)
1941–1947 Італія «Піза» 114 (2)
1947–1950 Італія «Модена» 109 (8)
1950–1955 Італія «Мілан» 158 (7)
1955–1956 Італія «Верона» 12 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1951 Італія Італія 3 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1957–1959 Італія «Тревізо»
1959–1960 Італія «Ліворно»
1961–1966 Італія «Кальярі»
1966–1967 Італія «Мілан»
1967–1968 Італія «Ланероссі»
1968–1969 Італія «Брешія»
1970–1974 Італія «Дженоа»
? Італія «Луккезе-Лібертас»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дворазовий чемпіон Італії. Володар Кубка Італії (як тренер).

Клубна кар'єра ред.

Народився 14 червня 1921 року в місті Фоссальта-ді-П'яве. Вихованець футбольної школи клубу «Сан-Дона». У дорослому футболі дебютував 1937 року в основній команді того ж клубу, в якій провів чотири сезони у третьому італійському дивізіоні.

1941 року став гравцем «Фіорентини», за команду якої так й не зіграв, натомість віддавався в оренду до «Понтедери», після чого став гравцем «Пізи». За пізанську команду провів два сезони до припинення футбольних змагань у 1943 році та ще два — після їх відновлення у 1945.

У 1947 році дебютував на рівні Серії А, у якій починав грати за «Модену».

Найуспішнішим етапом кар'єри гравця була перша половина 1950-х, протягом якої він захищав кольори «Мілана». Більшість часу, проведеного у складі «россонері», був основним гравцем захисту команди. За цей час двічі виборював титул чемпіона Італії.

Завершив ігрову кар'єру у друголіговій «Вероні», за яку виступав протягом 1955—1956 років.

Виступи за збірну ред.

Навесні 1951 року провів дві товариські гри у складі національної збірної Італії, а в листопаді того ж року виходив на поле у грі Кубка Центральної Європи 1948—1953 проти швейцарців. Ця гра стала для нього третьою й останньою у формі національної команди.

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1957 року, очоливши тренерський штаб клубу «Тревізо» із Серії C.

Згодом у сезоні 1959/60 працював на цьому ж рівні із «Ліворно», після чого 1961 року очолив свою третю третьолігову команду, «Кальярі». Із сардинцями у перший же рік роботи тренер пробився до Серії B, а ще за два роки, у 1964, виборов підвищення у класі до Серії А. І навіть в елітному дивізіоні «Кальярі» не загубилося, посівши в сезоні 1964/65 відразу шосте місце у чемпіонаті.

У сезоні 1965/66 позиції очолюваної Сільвестрі команди дещо погіршилися (одинадцяте місце підсумкової турнірної таблиці Серії А), утім тренер отримав пропозицію перейти до значно амбітнішого «Мілана». Зі своєю колишньою командою пропрацював протягом одного сезону, в якому вона стала володарем Кубка Італії 1966/67. Утім восьме місце у чемпіонаті того сезону виявилося нижче очікувань керівництва клубу, і на позицію очільника тренерського штабу «россонері» замість Сільвестрі був учергове запрошений Нерео Рокко.

Після звільнення з «Мілана» по одному сезону працював з «Ланероссі» та «Брешією».

1970 року очолив тренерський штаб «Дженоа», з якою повторив свій успіх, досягнений з «Кальярі» десятьма роками раніше — у першому ж сезоні вивів свою нову команду з третього до другого італійського дивізіону, а за два роки підвищив її у класі до Серії А. Щоправда цього разу закріпитися в елітному дивізіоні команді Сільвестрі не вдалося — у першому ж після підвищення сезоні 1973/74 «Дженоа» посіла передостаннє місце і залишила Серію А, після чого тренер її залишив.

Згодом також працював тренером «Луккезе-Лібертас».

Помер 13 жовтня 2002 року на 82-му році життя у місті Піза.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1939–40   «Сан-Дона» C 20 1 - - - - - - - - - 20 1
1940–41 C 15 2 - - - - - - - - - 15 2
Усього за «Сан-Дону» 35 3 - - - - - - 35 3
1941–42   «Піза» B 21 1 - - - - - - - - - 21 1
1942–43 B 31 0 - - - - - - - - - 31 0
1945–46 C 25 0 - - - - - - - - - 25 0
1946–47 B 37 1 - - - - - - - - - 37 1
Усього за «Пізу» 114 2 - - - - - - 114 2
1947–48   «Модена» A 39 0 - - - - - - - - - 39 0
1948–49 A 32 1 - - - - - - - - - 32 1
1949–50 B 38 7 - - - - - - - - - 38 7
Усього за «Модену» 109 8 - - - - - - 109 8
1950–51   «Мілан» A 38 2 - - - - - - ЛК 2 0 40 2
1951–52 A 35 1 - - - - - - - - - 35 1
1952–53 A 27 2 - - - - - - ЛК 2 0 29 2
1953–54 A 32 2 - - - - - - - - - 32 2
1954–55 A 26 0 - - - - - - ЛК 1 0 27 0
Усього за «Мілан» 158 7 - - - - 5 0 163 7
1955–56   «Верона» B 12 1 - - - - - - - - - 12 1
Усього за кар'єру 428 21 - - - - 5 0 433 21

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
8-4-1951 Лісабон Португалія   1 – 4   Італія товариський матч -
6-5-1951 Мілан Італія   0 – 0   Югославія товариський матч -
25-11-1951 Лугано Швейцарія   1 – 1   Італія Кубок Центральної Європи 1948—1953 -
Усього Матчів 3 Голів 0

Титули і досягнення ред.

Як гравця ред.

«Мілан»: 1950-1951, 1954-1955
«Мілан»: 1951

Як тренера ред.

«Мілан»: 1966-1967

Посилання ред.