Артилері́йський тяга́ч — вид тягача, саморушна машина, зазвичай на базі трактора або вантажного автомобіля, призначена для буксирування артилерійських систем, причепів (напівпричепів) та інших систем різнорідного призначення.

Радянський важкий артилерійський тягач «Ворошиловець» з 203-мм важкою гаубицею Б-4, причепленою через передок

За типом рушія артилерійські тягачі поділяються на колісні та гусеничні. Колісні тягачі бувають одновісні — з однією парою ведучих коліс і шарнірним пристроєм, що з'єднує тягач з причепом, двовісні і багатовісні. За способом з'єднання з причепом, що буксується, тягачі можуть бути причіпні або сідлові (для буксирування напівпричепів).

Гусеничні артилерійські тягачі можуть буксирувати причепи з масою, рівний власній. На відміну від них гусеничні транспортери-тягачі мають подовжену базу, велику вантажопідйомність і здатні, крім буксирування артилерійських гармат і причепів (напівпричепів), перевозити особовий склад і різні вантажі. Для руху ґрунтами з низькою тримкістю та сніжній цілині використовують снігоболотнохідні гусеничні транспортери, що володіють малим питомим тиском на ґрунт (16,7-29,4 кПа). Артилерійські тягачі обладнують тягово-зчіпними пристроями, лебідками, системою для гальмування причепів.

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Радянська військова енциклопедія. «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 160. — ISBN 00101-150. (рос.)

Посилання ред.