Арсенко Арсен Діонисович
Арсе́н Діони́сович Арсе́нко (справжнє прізвище: Попсуйша́пка; нар. 15 березня 1903 — пом. 30 серпня 1945) — український та білоруський оперний та камерний співак (баритон), заслужений (1940) та народний артист Білоруської РСР (1944).
| Арсенко Арсен Діонисович | |
|---|---|
.jpg) | |
| у ролі Фігаро в опері «Севільський цирульник» | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Попсуйшапка Арсен Діонисович |
| Дата народження | 15 березня 1903 |
| Місце народження | слобода Нова Водолага, Нововодолазька волость, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія (тепер — селище Харківського району Харківської області України) |
| Дата смерті | 30 серпня 1945 (42 роки) |
| Місце смерті | Мінськ, Білоруська РСР, СРСР (тепер — столиця Білорусі) |
| Поховання | Військовий цвинтар в Мінськуd |
| Громадянство |
 Російська імперія →  СРСР |
| Національність | українець |
| Професії | оперний співак |
| Освіта | Харківський музично-драматичний інститут |
| Співацький голос | баритон |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанр | опера |
| Заклад | Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь |
| Нагороди |
   |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народився Арсен Діонисович Попсуйшапка 15 березня 1903 року у слободі Нова Водолага Нововодолазької волості Валківського повіту Харківської губернії Російської імперії (тепер — селище Харківського району Харківської області України).
По закінченню школи, у 1924 році, вступив до Харківського музично-драматичного інституту — клас вокалу (клас Вітте). Артистичну діяльність розпочав у 1925 році (концертами).
У 1928 році — закінчив інститут. Запрошений у пересувну трупу Правобережної України.
Із 1928 по 1930 рік — соліст пересувної Правобережної опери (Харківського пересувного театру опери та балету); виконував партії Онєгіна і Ескамільйо.
Із 1930 по 1934 рік — соліст Одеського театру опери та балету.
Із 1934 по 1936 рік — соліст Дніпропетровського театру опери та балету. Як один із здібних співаків, направлений у творче відрядження до Москви, став солістом Большого театру (працював у театрі із 1936 по 1937 рік).
Із 1937 по 1945 рік — в Мінську, соліст Білоруського оперного театру. За творчу участь у декаді білоруського мистецтва в Москві нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1940).
В часи Другої світової війни працював в Казанському театрі опери і балету, виступав на концертах для військових, з акторською трупою виїжджав на фронти, нагороджений орденом Червоної Зірки (1943).
Трагічно загинув 30 березня 1945 року у Мінську. Похований на Військовому кладовищі Мінська[be].
Дружина, Валентина Костянтинівна, була солісткою Білоруського оперного театру.
2018
Партії ред.
Перший виконавець головних партій в білоруських операх:
- Кузьмич — «В пущах Полісся» Анатолія Богатирьова
- Андрій — «Квітка щастя» Олексія Туренкова (1940)
- Дмитрок — «Михась Подгорний» Євгена Тикоцького
- Апанас — «Алеся» Тикоцького.
Найкраща акторська робота — партія Фігаро в «Севільському цирульнику» Джоаккіно Россіні.
Серед інших виконаних оперних партій:
- Карась — «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського
- Онєгін, Єлецький — «Євгеній Онєгін», «Пікова дама» Петра Чайковського
- Ескамільо — «Кармен» Жоржа Бізе
- Жермон, Ріголетто — «Травіата», «Ріголетто» Джузеппе Верді
- Валентин — «Фауст» Шарля Гуно
На концертах співав пісні, зокрема, на слова Тараса Шевченка і музику Миколи Лисенка, а також співав народні пісні, виконував камерні твори.
Літературні критики характеризували його виконання високою вокальною культурою, відзначали оригінальну музичну і сценічну інтерпретацію образів.
Записав грамплатівки з піснями.
Спеціально для Арсенка написана партія Кастуся в опері білоруського композитора Дмитра Лукаса «Кастусь Калиновський» (1947).
Джерела ред.
- Арсенко, Арсен Діонисович // Велика українська енциклопедія: [у 30 т.] / упоряд. д. і. н., проф. Киридон А.М. — Київ: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2020. — Т.3: Апа — Аят. — 712 с. — ISBN 978-617-7238-39-2
- Арсенко Арсен Діонисович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І.М. Дзюба [та ін.]; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — Київ: Поліграфкнига, 2001. — Т.1: А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8
- Арсенко (спр. прізв. — Попсуйшапка) Арсен Діонисович // Лисенко І. Словник співаків України. Енциклопедичне видання. — Київ: Рада, 1997. — С. 16. — Тираж 1000 прим. — ISBN 966-7087-11-5
Посилання ред.
- Прес-центр
- Великі люди Білорусі(рос.)
- Нововодолазький район [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Арсенко А. Д. [Архівовано 21 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)