Вікіпедія

Арковий басейн

Арковий басейн — підземне водосховище в місті Рамлі, Ізраїль, зведене в кінці VIII століття. Пам'ятник архітектури — єдина велика споруда епохи Аббасидів, виявлена на території Ізраїлю. Один з найбільш ранніх прикладів використання в будівництві стрілчастих арок. В даний час — популярна туристична визначна пам'ятка міста Рамлі. Арковий басейн відреставрований і відкритий для відвідин. Ексурсанти можуть спуститися у підземне водосховище і покататися по ньому на гребних човнах.

Арковий басейн

31°55′54″ пн. ш. 34°52′15″ сх. д. / 31.93169200002778041° пн. ш. 34.87095400002777268° сх. д. / 31.93169200002778041; 34.87095400002777268Координати: 31°55′54″ пн. ш. 34°52′15″ сх. д. / 31.93169200002778041° пн. ш. 34.87095400002777268° сх. д. / 31.93169200002778041; 34.87095400002777268
Країна  Ізраїль
Розташування Рамла
Тип водний резервуарd
Площа 0,5 дунам
Об'єм 6000 кубічний метр
Арковий басейн. Карта розташування: Ізраїль
Арковий басейн
Арковий басейн
Арковий басейн (Ізраїль)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Назви ред.

Підземний арковий басейн у місті Рамлі має кілька назв.

Назву «Арковий басейн» (загальноприйнята в даний час, в тому числі у науковій літературі) дали підземному водосховищу археологи через його унікальні аркові перекриття.

Дві місцеві арабські назви водосховища можна перекласти як «Козячий колодязь» або «Купальня невірної».

У християнській традиції використовується назва «Басейн Св. Олени», що походить з часів хрестоносців.

Історія ред.

Передумови будівництва ред.

Арковий басейн був споруджений при п'ятому халіфі Аббасидського халіфату, Гарун аль-Рашиді (763—809), знаменитому халіфові, згаданому в казках «Тисяча і одна ніч». Будівництво було завершено до 172 року за ісламським календарем (789 рік н. е..). На стіні біля початку спуску в підземелля зберігся напис з датою закінчення робіт[1][2]. Арочний басейн був одним із елементів складної системи водопостачання Рамлі у VIII—X століттях нашої ери. Місто Рамла булозасноване у 705—715 роках Сулейманом Абд-аль-Маліком як столиця джунда Філастін[en] в стратегічно вигідному, але маловодному місці, на піщаних дюнах[3][4]. Для постачання Рамлі водою були вириті колодязі, споруджені акведук довжиною близько 10 км, що доставляє воду з ключів на пагорбі Тель-Ґезер[5], кілька підземних водяних резервуарів біля Білої мечеті і, нарешті, побудований Арочний басейн[6]. Система водопостачання стародавнього Рамлі, включаючи акведук і Арочний басейн, функціонувала, на думку археологів, приблизно 150 років. Акведук поступово приходив в непридатність, мабуть, через припинення обслуговування і ремонту, і був остаточно зруйновано землетрусами 1033 і 1068 років.

Археологічні дослідження та реставраційні роботи ред.

Перші розкопки Арочного басейну зробив французький археолог маркіз Ду Вог (De Vogüé)[7] у 1862 році. Підземне водосховище виявилося забитим піском і мулом, але сама будівля майже не постраждала від часу і землетрусів. Ду Вог виявив на стіні коридору біля спуску в басейн напис з датуванням закінчення робіт. Але самою цікавою знахідкою були стрілчасті арки, які підтримують дах басейну[8]. На підставі цієї знахідки Ду Вог доводив, що готичний стиль архітектури, основним елементом якого є стрілчасті арки не зародився в Європі, а був запозичений  хрестоносцями із архітектури близького сходу — Єгипту, Персії, Леванту.

В 1934—1937 роках Управління старожитностей Британського Мандату провело роботи з вивчення, реставрації та збереження Арочного басейну[9].

У 1960 році муніципалітет Рамла очистив басейн і перетворив його в туристичний атракціон з гребними човнами.

У 2007 році басейн закрили через те, що зі стін і стелі відвалилося кілька великих шматків штукатурки.

У 2009 році Ізраїльським управлінням старожитностей був складений проект консерваційних робіт у басейні [10] і проведені археологічні розкопки [11]. Після завершення робіт Арочний басейн знову забезпечили гребними човнами і відкрили для публіки.

Конструкція Аркового басейну ред.

Арковий басейн споруджений всередині великої ями. Площа басейну близько 400 м2, середня висота 9 метрів, обсяг 5700 м3. Протилежні стіни басейну трохи не паралельні один одному. Стіни і підлога басейну водонепроникні.

В басейні є 16 бічних опор — колон прямокутного перерізу і 15 центральних колон хрестоподібного перетину. Колони з'єднуються стрілчастими арками. Над арками викладені стіни, зі стрілчастими ж вікнами над кожною аркою, на які спирається склепінчастий дах. Спочатку дах мав 6 склепінь, з яких до теперішнього часу збереглося п'ять. Склепіння даху знаходилися під шаром ґрунту, вилученого під час реставраційних робіт 1934—1937 років. У склепіннях даху зроблені отвори, навколо яких були викладені циліндричні кам'яні труби — колодязі.

В одній зі стін басейну на висоті приблизно 7 метрів від підлоги зроблений отвір, через який басейн наповнювався водою з каналу акведука. Із зовнішньої сторони стіни навпроти наливного отвору знаходиться невеликий попередній басейн, призначений, мабуть, для фільтрування сміття і для того, щоб зменшити швидкість потоку (напір) води, що наливався в Арковий басейн з акведука.

В даний час басейн наповнюється ґрунтовими водами через тріщини в підлозі і стінах.

Туристична інформація ред.

Басейн відкритий в Пн, Вт, Чт, Пт та Нд з 8:00 до 21:00, в Сб з 8:00 до 15:30.

Для екскурсій з великими групами рекомендується зарезервувати час відвідування арочного басейну заздалегідь.

Примітки ред.

  1. ↑ The Pool of Arches in Ramla (сайт муніціпалитету Рамле и фонди освіти, культури та розвитку міста Рамла. (івр., англ.)). Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
  2. ↑ Фиалковы А.и С., Арочный бассейн в городе Рамла. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
  3. ↑ Shmueli, O., Goldfish, H. The Early Islamic City of Ramla, Material Evidence and Narrative Sources. Interdisciplinary Studies of the History of the Muslim Middle East. Edited by Daniella Talmon-Heller and Katia Cytryn-Silverman, Brill 2014. Pp. 267—300.
  4. ↑ Nimrod Luz, The Construction of an Islamic City in Palestine. The Case of Umayyad al-Ramla. Journal of the Royal Asiatic Society, Third Series, Vol. 7, No. 1 (Apr., 1997), pp. 27-54
  5. ↑ Gorzalczany, A. and Amit, D. The Early Islamic Aqueducts to Ramla and Hebron. CURA AQUARUM IN ISRAEL II, Schriften der DWhG, Band 21, Siegburg 2014. Pp 71-80.
  6. ↑ Tsuk, T., Touring Israel's Ancient Water Systems. CURA AQUARUM IN ISRAEL II, Schriften der DWhG, Band 21, Siegburg 2014, pp. 85-106. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 6 травня 2018.
  7. ↑ Vogüé, [Charles-Jean-] Melchior, Marquis de. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2018.
  8. ↑ De Vogüé M. 1912. La Citerne De Ramleh, et le tracé des arcs brisés. Mémoires de L'académie des inscriptions et belles-lettres 39:163–180
  9. ↑ K.A.C. Creswell, Early Muslim Architecture, Oxford 1939, pp. 228—230
  10. ↑ The Pool of the Arches. Documentation of the Pool's Structure. Implemented by: Landscape Arch. Sivan Ornai. Conservation Department, IAA. 2009. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 6 травня 2018.
  11. ↑ Ron Toueg and Yael Datia Arnon, Ramla, the Pool of the Arches, final report. 2010, HA–ESI, vol. 122. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 6 травня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Арковий_басейн&oldid=40896669