«Аристопія: Романтична історія Нового світу» (англ. Aristopia: A Romance-History of the New World) — утопічно-фантастичний роман американського письменника Кастелло Голфорда, розглядається як перший англомовний роман з альтернативної історії (а також один з найдавніших зразків романів у жанрі альтернативна історія у світі)[1].

Аристопія: Романтична історія Нового світу
Aristopia: A Romance-History of the New World
Жанр альтернативна історія,
фантастика,
утопічна фантастика
Форма роман
Автор Кастелло Голфорд
Мова англійська мова
Опубліковано 1895
Країна  США
Видавництво Arena Publishing Co.
Видання 1895

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

Відгуки ред.

Незважаючи на те, що роман був частиною основної хвилі утопічної та дистопічної літератури, яка відрізняла останні десятиліття XIX століття[2][3], книга Голфорда перевертає нормальну позицію утопічної проєкції: замість того, щоб уявити собі найкраще суспільство в майбутньому або у якомусь віддаленому місці, він припустив, що заснування Сполучених Штатів відбувається в інших умовах і прослідковує за його розвитком в майбутньому до вищого суспільства до часу, в якому жив сам автор.

Сюжет ред.

В романі «Аристопія» (у перекладі з грецької — «найкраще місце») розповідається про Ральфа Мортона, одного з ранніх поселенців у Вірджинії, виявляє поклади твердого золота. Він раціонально користується своїм багатством, щоб побудувати заплановане суспільство, засноване на утопії сера Томаса Мора, з власними інноваціями та адаптаціями. В Аристопії вся земля належить уряду, вона може бути лише орендована підприємствам та приватним особам. Велика торгівля також монополізована державою, а можливість успадкувати багатство є обмеженою. Мортон приймає працездатних біженців від європейських конфліктів — гугенотів, ірландських втікачів від воєн Кромвеля, а також північних італійських та швейцарських ремісників.

Колонія процвітає, купує більше землі в індіанців, і розростається на захід. Мортон помирає у віці 100 років; його нащадки та наступники продовжують його політику й надалі.

Аристопійці підтримують Американську революцію, і за власною ініціативою підкорюють Канаду. Аристопія створює нову націю, яка врешті-решт керує всією Північною Америкою на північ від Мексики[4].

Впливи та запозичення ред.

Англійський драматург Генрі Артур Джонс був захоплений ідеєю Аристопії, і використовував її у власних полемічних творах, таких як «Податкові мудреці Аристопії»[5] та «Мій дорогий Веллс»[6].

Голфорд не був першим англомовним письменником , який використав термін «Аристопія». Вільнодумець вісімнадцятого сторіччя Джон Франтшем (1730-1810) залишив посмертний рукопис під назвою Memorablilia Classica, який містить твір під назвою «Кодекс Аристопії, або Схема ідеального уряду».

Примітки ред.

  1. Браян Стеблфорд наводить два коротенькі оповідання, "P's Correspondence" (1845) Натаніеля Готорна та "Hands Off" (1881) Едварда Еверетта Гейла, як прецеденти в американській літературі. Brian Stableford, Science Fact and Science Fiction: An Encyclopedia, New York, CRC Press/Routledge, 2006; pp. 18-19.
  2. Kenneth M. Roemer, The Obsolete Necessity: America in Utopian Writings, 1888–1900, Kent, OH, Kent State University Press, 1976.
  3. Jean Pfaelzer, The Utopian Novel in America, 1886–1896: The Politics of Form, Pittsburgh, University of Pittsburgh Press, 1984.
  4. Everett F. Bleiler with Richard Bleiler, Science-Fiction: The Early Years, Kent, OH, Kent State University Press, 1990; p. 369.
  5. Henry Arthur Jones, "The Tax-Wise Men of Aristopia," The World's Work: A History of Our Time, Vol. 41 (November 1920–April 1921), p. 240.
  6. Henry Arthur Jones, My Dear Wells: Being a Series of Letters Addressed by Arthur Henry Jones to Mr. H. G. Wells, Upon Bolshevism, Collectivism, Internationalism, and the Distribution of Wealth, New York, E. P. Dutton, 1921; p. 242.

Посилання ред.