Аргентинсько-хорватські відносини

білатеральні відносини

Аргентинсько-хорватські відносини (хорв. hrvatsko-argentinski odnosi, ісп. relaciones entre Argentina y Croacia) — історичні та поточні двосторонні відносини між Аргентиною і Хорватією. Обидві держави є членами ООН.

Аргентинсько-хорватські відносини

Аргентина
Аргентина
Хорватія
Хорватія

Обидві країни мають дружні взаємини, важливість яких корениться в історії хорватської міграції до Аргентини, де нині налічується приблизно 250 000 аргентинців хорватського походження.[1]

Історія ред.

У 1864 Аргентина та Австро-Угорська імперія (частиною якої Хорватія тоді була) встановили дипломатичні відносини.[2] 1918 року після Першої світової війни Австро-Угорська імперія розпалася, а Хорватія незабаром потрапила до складу спільної держави більшості південних слов'ян. Після Другої світової війни приблизно 35 000 хорватів іммігрували в Аргентину.[1] У червні 1991 року Хорватія проголосила свою незалежність від Югославії. 13 квітня 1992 року Аргентина визнала цю молоду державу та встановила з нею дипломатичні відносини, ставши першою американською державою, яка визнала Хорватію.[3]

Під час хорватської війни за незалежність аргентинський уряд президента Карлоса Менема контрабандно доставляв у Хорватію зброю, незважаючи на ембарго ООН, накладене на всю територію колишньої Югославії, а отже і на Хорватію. Аргентинська зброя для Хорватії була відправлена сімома партіями у проміжку з 1991 до 1995[4]. Приблизно 400 аргентинців (здебільшого хорватського походження) воювали за Хорватію у війні за незалежність країни.[5] Аргентина також надала своїх вояків для операції ООН з відновлення довіри в Хорватії[6]. У січні 1993 року президент Аргентини Карлос Менем відвідав Хорватію, де завітав до аргентинських військ, дислокованих у цій країні[6][7].

Незабаром після встановлення дипломатичних відносин Хорватія відкрила постійне посольство в Буенос-Айресі[8], а 1994 року президент Хорватії Франьо Туджман наніс в Аргентину візит, ставши першим главою хорватської держави, який відвідав цю південноамериканську країну.[9]

У містах Буенос-Айрес і Росаріо, де вже історично діяли хорватські спілки, асоціації та католицькі місії, під егідою Міністерства науки та освіти Хорватії створено курси лекцій хорватської мови та літератури за програмами студентського обміну.

В аргентинській столиці засновано Аргентинсько-хорватську торгово-промислову палату (голова — Маркос Пеячевич), яка сприяє економічній співпраці між двома державами, а також співробітництву між хорватськими суб'єктами господарювання в Аргентині.[10]

Вступивши у ХХІ сторіччя, країни приєдналися до великих спільних ринків: Аргентина — до Меркосуру, а Хорватія — до Європейського Союзу, що відкрило простір для покращення економічної співпраці між двома державами.

У травні 2003 президентом Аргентини обрано Нестора Кіршнера (по матері — Остоїча, що свідчить про хорватське походження).

У квітні 2010 в хорватському парламенті в Загребі відбулося друге засідання хорватсько-аргентинської міжпарламентської групи дружби, на якому був присутній міністр закордонних справ Аргентини Вікторіо Тачетті[11]. У жовтні 2017 року заступник міністра закордонних справ Хорватії Здравка Бушич відвідала Аргентину для участі в 2-му засіданні політичних консультацій між двома країнами[12].

У березні 2018 Аргентину відвідала президентка Хорватії Колінда Грабар-Кітарович, зустрівшись із президентом Маурісіо Макрі[8]. Гостюючи в Аргентині, Грабар-Кітарович також відвідала Росаріо та Сан-Мігель-де-Тукуман, зустрівшись із представниками громади аргентинських хорватів.[9]

Візити високого рівня ред.

 
Президент Аргентини Маурісіо Макрі та президентка Хорватії Колінда Грабар-Кітарович у Буенос-Айресі (березень 2018)

Візити високого рівня з Аргентини до Хорватії

  • Президент Карлос Менем (1993)
  • Міністр закордонних справ Вікторіо Тачетті (2010)

Візити високого рівня з Хорватії до Аргентини

Двосторонні угоди ред.

 
Будівля Посольства Хорватії в Буенос-Айресі

Обидві країни підписали декілька двосторонніх угод, таких як Угода про заохочення та взаємний захист інвестицій (1994), Угода про торговельно-економічне співробітництво (1994), Угода про безвізовий режим (1994), Угода про співробітництво в галузі охорони здоров'я тварин (2000), Угода про освітнє співробітництво (2007), Угода про економічне співробітництво (2014), Угода про співробітництво в галузі науки і технологій (2014), Меморандум про взаєморозуміння у сфері дипломатичної підготовки між дипломатичними академіями обох країн (2018) та Угода про культурне співробітництво (2018).[3]

Постійні дипломатичні місії ред.

Крім того, в містах Кордова і Сан-Мігель-де-Тукуман, які є центрами однойменних провінцій, діють почесні консульства. Історичне почесне консульство в Росаріо, що в провінції Санта-Фе, перестало працювати (немає призначеного персоналу).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б La Inmigración Croata en la Argentina (in Spanish)
  2. Una calle argentina en Viena (in Spanish)
  3. а б Двосторонні угоди між Хорватією та Аргентиною (хор.)
  4. Umro je Carlos Menem, bivši predsjednik Argentine kojeg su osudili zbog šverca oružja Hrvatskoj (хор.)
  5. La diplomacia con Croacia: desde un jesuita de 1700 hasta el recuerdo de Francia 98 (in Spanish)
  6. а б La Politica Exterior Argentina 1994/1997 (ісп.)
  7. Kronologija zbivanja o Republici Hrvatskoj srpanj-kolovoz-rujan 1992. godine (хор.)
  8. а б Argentina-Croacia, una relación que viene de lejos (ісп.)
  9. а б Presidente croata visita a su par argentino (ісп.)
  10. Camara Argentino-Croata de industria y comercio. Процитовано 24 листопада 2020.
  11. U Hrvatskome saboru održan drugi sastanak međuparlamentarne skupine prijateljstva Hrvatska - Argentina (хор.)
  12. 2nd Political Consultations Meeting between Argentina and Croatia
  13. Посольство Аргентини в Угорщині[недоступне посилання] (ісп.)
  14. Embassy of Croatia in Buenos Aires (хор.) (ісп.)