Ааргау
А́аргау (німецька Kanton Aargau [ˈaːrɡaʊ] (
прослухати), романш. Argovia) — кантон на півночі Швейцарії.
| Ааргау | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||
| ||||||||||
| Адм. центр | Аарау | |||||||||
| Країна |  Швейцарія
| |||||||||
| ||||||||||
| Номерний знак | AG | |||||||||
| Офіційна мова | німецька | |||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 678 207 осіб (31 грудня 2018)[1] | |||||||||
| - густота | 456,1 | |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 1403,77 км² | |||||||||
| Висота | ||||||||||
| - максимальна | 908 м (Гайссфлюгратd) | |||||||||
| - мінімальна | 260 м (Рейн) | |||||||||
| Часовий пояс | UTC+1, UTC+2, CET, літній час і CEST | |||||||||
| Дата заснування | 1803 | |||||||||
| Вебсайт | ag.ch | |||||||||
| Код ISO 3166-2 | CH-AG | |||||||||
| Абревіатура | AG | |||||||||
.svg)
| ||||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||
Географія ред.
Кантон Ааргау — один з найрівнинніших кантонів Швейцарії, що розташований на частині великого Швейцарського плато і східних відрогах гір Юра[2]. Родючі тераси формують ландшафти на південь від Рейну, у пониззі річок Ааре, Ройс і Ліммат. Кантон порізаний безліччю широких долин, які спадають у долину Ааре.
Найвища точка — г. Гайссфлюграт гірського масиву Юра (908 м над рівнем моря, на межі з кантоном Золотурн)[2].
Історія ред.
У давнину на території кантону знаходилося римське місто Віндонісса. У III столітті почалося переселення алеманів на територію кантону, а в кінці V століття тут настала влада франків.
За Верденським договором 843 року частина Ааргау на захід від Ааре перейшла до Лотаря I, а інша дісталася Людовику Німецькому. Територія кантону в середні віки була прикордонним районом між Бургундією і Німеччиною і предметом їх територіальних суперечок. До 1415 року вона керувалася ленцбургськими і кібургськими графами, а потім Габсбургами.
У 1415 році частина території кантону стала частиною Швейцарської Конфедерації в складі кантону Берн.
10 березня — 18 квітня 1798 року територія кантону була зайнята французькими військами, після чого були утворені кантони Ааргау і Баден, об'єднані в 1803 році.
1832 року увійшов до «Конкордату Сімох».
Адміністративний поділ ред.
Ааргау складається з 11 округів, які, зі свого боку, включають 231 громаду:
| Округ | Адмінцентр |
|---|---|
| Аарау | Аарау |
| Баден | Баден |
| Бремгартен | Бремгартен |
| Бругг | Бругг |
| Кульм | Унтеркульм |
| Лауфенбург | Лауфенбург |
| Ленцбург | Ленцбург |
| Мурі | Мурі |
| Райнфельден | Райнфельден |
| Цофінген | Цофінген |
| Цурцах | Цурцах |
Населення ред.
Протягом декількох століть два поселення кантону — Ендінген і Ленгнау — були єдиними місцевостями Швейцарії, де дозволялося селитися євреям, але їм не дозволялося мати у власності будівлі і жити під одним дахом з християнами.
Національна (мовна) структура населення виглядає таким чином:
- німецькомовні — 87,1 %,
- італомовні — 3,3 %,
- серби і хорвати — 1,9 %,
- албанці — 1,8 %,
- франкомовні — 0,8 %.
Іноземці становлять 19,4 % населення. За віросповіданням структура населення представлена такими конфесіями:
- католики — 40,7 %,
- реформісти — 37,2 %,
- мусульмани — 5,5 %,
- православні — 2,1 %,
- юдеї — 0,1 %.
Економіка ред.
Сільгоспугіддя кантону — одні з найродючіших у Швейцарії. Розвинене скотарство і виноградарство. У кантоні також розвинена промисловість, зокрема такі галузі, як електроінженерія, виробництво точних інструментів, заліза, сталі і цементу. У кантоні розташовані три з п'яти атомних електростанцій Швейцарії, а також численні гідроелектростанції, у зв'язку з чим його часто називають «енергетичним кантоном». Добре розвинений туризм, оскільки кантон багатий на джерела мінеральних вод. Багато старовинних замків і музеїв: Історичний музей, Музей поліції, Музей електрики (усі — м. Аарау) та ін.
Примітки ред.
Бібліографія ред.
- Аарґау. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ааргау
- Офіційна сторінка [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Офіційна статистика [Архівовано 7 липня 2007 у Wayback Machine.]