Арахосія (Арахозія, дав.-гр. Ἀραχωσία) — еллінська назва території сучасного південно-східного Афганістану та північного Пакистану — авестійська Харахваті. В I столітті до н. е. — незалежна держава.

Арахозія
Зображення
Столиця Александрія Кавказька
Мапа розташування
Мапа
CMNS: Арахозія у Вікісховищі

Координати: 30°01′00″ пн. ш. 64°47′09″ сх. д. / 30.016761000027777584° пн. ш. 64.785897000027787840° сх. д. / 30.016761000027777584; 64.785897000027787840

Ніколай Герман, реконструкція мапи Птолемея 2 століття, 15 століття

Спочатку цю територію населяли індоіранські та іранські племена, які створили в VI столітті до н. е. царство Камбоджа, історія якого невідома. У тому ж столітті Арахосію завоювали перси. Пізніше входила до складу держави Олександра Македонського, в імперію Маур'їв і в Греко-Бактрійське царство.

В останній чверті II століття до н. е. Арахосію завоювали племена саків, які переселилися сюди під натиском юечжі з Середньої Азії. Крім Арахосії прибульці розселилися в давній Дрангіані, яка з цього моменту стала іменуватися Сакастаном (сучасний Сістан). Ця область близько 115 до н. е. була захоплена парфянами і в подальшому входила в їх державу, хоча і користувалася значним самоврядуванням.

На початку I століття до н. е. Арахосія зуміла об'єднатися під владою місцевої сакської династії, яка і правила там близько століття. Столицею її ймовірно була Олександрія Кавказька. Політична історія цього царства майже невідома, але археологами знайдені монети, на яких вибиті імена чотирьох царів Арахосії. Засновником династії був якийсь Вонон. Спалахор вважався його братом-співправителем (але, можливо, він не був його родичем, а тільки носив такий титул). Спалагадам, ймовірно, був сином Спалахора. Останнім сакським царем вважається Спаліріс. В кінці I століття до н. е. Арахосію завоював індо-сакський цар Аз I, що правив в Гандхарі. За часів арабів дана територія стала називатися Рухаджем.

Література ред.

  • Vogelsang W. 1985. Early historical Arachosia in South-east Afghanistan; Meeting-place between East and West. Iranica antiqua , 20, 1985, p. 55-99.
  • Frye, Richard N. (1963). The Heritage of Persia. World Publishing company, Cleveland, Ohio. Mentor Book edition, 1966.
  • Hill, John E. 2004. The Western Regions according to the Hou Hanshu. [Архівовано 6 червня 2011 у Wayback Machine.] Draft annotated English translation.
  • Hill, John E. 2004. The Peoples of the West from the Weilue [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] 魏略 by Yu Huan 魚豢: A Third Century Chinese Account Composed between 239 and 265 CE. Draft annotated English translation.
  • Hill, John E. (2009) Through the Jade Gate to Rome: A Study of the Silk Routes during the Later Han Dynasty, 1st to 2nd Centuries CE. BookSurge, Charleston, South Carolina. ISBN 978-1-4392-2134-1.
  • Toynbee, Arnold J. (1961). Between Oxus and Jumna. London. Oxford University Press.