Арапов Віталій Федорович

радянський військовик

Віталій Федорович Арапов (15 вересня 1927(19270915), село Аргамаково, тепер Бєлінського району Пензенської області Російська Федерація — 23 грудня 1995, Москва) — радянський військовий діяч, генерал-полковник, начальник Політуправління Київського військового округу. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Член ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Член ЦК КП Казахстану в 1981—1984 роках.

Арапов Віталій Федорович
Народження 15 вересня 1927(1927-09-15)
Q18765678?, Чембарський повітd, Пензенська губернія, РСФРР, СРСР
Смерть 23 грудня 1995(1995-12-23) (68 років)
Москва, Росія
Поховання Кунцевський цвинтар
Країна  СРСР
Освіта Військово-політична академія імені Ленінаd
Партія КПРС
Звання генерал-полковник
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» II ступеня Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «За бойові заслуги» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності» медаль «За освоєння цілинних земель» медаль «За будівництво Байкало-Амурської магістралі» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу»

Біографія ред.

Народився в селянській родині. З 1939 року працював у колгоспі, з 1941 року — тракторист. Закінчив середню школу.

З січня 1945 року служив у Радянській армії. Учасник німецько-радянської війни.

У 1951 році закінчив Ташкентське танкове училище.

З 1951 року — командир взводу 1-ї кулеметно-артилерійської дивізії (дислокувалася на військово-морській базі Порккала-Удд 8-го ВМФ), помічник начальника штабу полку там же.

Член КПРС з 1953 року.

З 1957 року — заступник командира батальйону з політичної частини, секретар партійного бюро полку, заступник командира полку з політичної частини, начальник політичного відділу дивізії, заступник начальника політичного відділу армії, член Військової Ради — начальник політичного відділу 7-ї гвардійської армії Закавказького військового округу (армія дислокувалася на території Вірменської РСР).

У 1965 році закінчив Військово-політичну академію імені Леніна. У 1971 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

До 1980 року — 1-й заступник начальника Політичного управління Північно-Кавказького військового округу.

У грудні 1980 — жовтні 1984 року — член Військової Ради — начальник Політичного управління Червонопрапорного Середньоазіатського військового округу.

У жовтні 1984 — червні 1987 року — член Військової Ради — начальник Політичного управління Червонопрапорного Київського військового округу.

У 1987—1991 роках — 1-й заступник начальника Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР.

З 1992 року — у відставці в місті Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі.

Звання ред.

  • генерал-лейтенант (4.04.1981)
  • генерал-полковник (17.02.1987)

Нагороди ред.

Література ред.

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.