Апіологія (від лат. apis «бджола» і дав.-гр. λόγος — логос) — наука, що вивчає медоносних бджіл.

Подібні терміни ред.

  • Апідологія (Apidology) — варіант написання апіологіі, поширений головним чином в Європі, іноді розуміється в більш широкому сенсі, як наука про всіх бджіл.
  • Апікологія (Apicology) — екологія медоносних бджіл.
  • Меліттологія (Melittology) — наука про бджоли (крім медоносної бджоли, відомо понад 17000 видів бджіл).

Історія ред.

Бджоли привертали до себе інтерес людини з глибокої давнини. В античності про них писали Аристотель, Пліній і Вергілій. Становлення апіології як науки відносять до XVII ст., коли голландський натураліст мікроскопіст-анатом Я. Сваммердам поклав початок вивченню медоносних бджіл. Саме він встановив, що бджоломатка є самкою. У XVIII столітті дослідженням бджіл займався французький учений Р. А. Реомюр. Дослідження Сваммердама і Реомюра продовжив швейцарський натураліст Ф. Юбер, книга якого «Новітні спостереження над бджолами» на багато років стала основним посібником з біології бджіл. У XIX ст. серед дослідників бджіл особливо виділяються польський бджоляр Ян Дзержона і американський бджоляр Л. Л. Лангстрот. У Російській імперії першим апіологом називають П. І. Ричкова[1].

Інститути ред.

Національний науковий центр Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича.

Організації ред.

Список найвідоміших апіологів (апідологів) ред.

Серед ентомологів, які описали найбільше число нових видів бджіл: Cockerell (3275), Friese (1305), Smith (942), Timberlake (848), Vachal (547), Warncke (521), Morawitz (520), Cresson (433), Michener (387), Lepeletier (164), Fabricius (134), Radoszkowski (117), Osytshnjuk (74).[2]

Журнали ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Історія розвитку наукових знань про бджолу. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 8 квітня 2019.
  2. Бджоли на сайті www.discoverlife.org [Архівовано 11 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання ред.