Апофіліт (рос. апофиллит; англ. apophyllite, fisheye stone; нім. Apophyllit) — породотвірний мінерал підкласу шаруватих силікатів.

Апофіліт
Абревіатура Apo[1]
Ідентифікація
Сингонія тетрагональна сингонія
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь листок (давньогрецька мова)[2],
Пілінг (давньогрецька мова)[3]
CMNS: Апофіліт у Вікісховищі
Апофіліт

Загальний опис ред.

Хімічна формула: KCa4[Si4O10]2F•8Н2O. Містить (%): K2О — 5,2; CaO — 25; SiO2 — 53,7; Н2O — 16,1; F — до 1,5. Звичайно має домішку Na.

Сингонія тетрагональна. Густина 2350±20 кг/м³. Твердість 4,5-5,5. Кристали таблитчасті, стовпчасті. Структура субшарувата. Чистий А. — безбарвний, водянисто-прозорий. Домішки зафарбовують А. в жовтуватий, зеленуватий, червонястий кольори, які часто розташовані секторально. Блиск скляний. А. — низькотемпературний гідротермальний мінерал. Типовий для мигдалекам'яних основних ефузивів.

Зустрічається разом з цеолітами, ісландським шпатом, агатом, гранітом, нефеліновим сієнітом, в метаморфічних гірських породах, вапняках і скарнах, а також у деяких рудних родовищах. А. — цінний колекційний матеріал.

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.

  • WebMineral Listing [Архівовано 13 лютого 2010 у Wayback Machine.]
  • MinDat Listing [Архівовано 9 березня 2009 у Wayback Machine.]
  • Mineral Galleries
  • Colville AA, Anderson CP, Black PM (1971). Refinement of the crystal structure of apophyllite: I. X-ray diffraction and physical properties. American Mineralogist. 56: 1222—1233.