Аполлон-14
«Аполлон-14» (англ. Apollo 14) — американський пілотований космічний корабель серії космічних кораблів «Аполлон», на якому була здійснена третя висадка людей на Місяць.
| Аполлон-14 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Космічний корабель | Аполлон-14 | ||||
| Екіпаж | 3 | ||||
| Ракета-носій | «Сатурн-5 AS-509» | ||||
| Місце запуску | мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 39А | ||||
| Дата запуску | 31 січня 1971? 21:03:00 UTC | ||||
| Місце посадки | Тихий океан, 27,2° пн.ш., 172,40° зх.д. | ||||
| Дата посадки | 9 лютого 1971, 21:05:04 UTC | ||||
| Тривалість польоту | 9 діб 00 годин 01 хвилина 58 секунд | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
Для командного модуля астронавти обрали позивний «Кітті Хок» (місце, де здійснили свій перший політ на літаку брати Райт), для місячного модуля — «Антарес» (зірка в сузір'я Скорпіона, яку астронавти мали спостерігати під час посадки на Місяць.
Мета польоту — висадка на Місяць з проведенням досліджень більшого обсягу, ніж у попередній висадці «Аполлон-12».
Шепард і Мітчелл пробули на Місяці 33 години і майже 30 хвилини (5-6.02.1971). було здійснено два виходи на поверхню, перший тривав 4 години 47 хвилин, другий — 4 години 35 хвилин. на Землю було доставлено 42 кг місячної породи. Астронавти пройшли Місяцем приблизно 4 км. Найбільше віддалення від місячного модуля — 1450 м.
Здійснювалися фотографування та кінозйомка на поверхні Місяця, установка на поверхні наукових приладів, дослідження локальних магнітних полів з допомогою портативного магнітометра, фотографування поверхні Місяця з селеноцентричної орбіти — найперше району кратера Декарт — планованого місця висадки експедиції «Аполлон-16», відбулося падіння на Місяць останнього ступеня ракети-носія.
Екіпаж ред.
- Командир — Алан Шепард
- Пілот командного модуля — Стюарт Руса
- Пілот місячного модуля — Едгар Мітчелл
Дублерний екіпаж
- Командир — Юджин Сернан
- Пілот командного модуля — Роналд Еванс
- Пілот місячного модуля — Джозеф Генрі
Запасний екіпаж
- Командир — Брюс Маккендлес
- Пілот командного модуля — Вільям Поуг
- Пілот місячного модуля — Чарлз Фуллертон
Опис ред.
Апарат складався з триступеневої ракети-носія Сатурн-5 AS-509 (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсіку приладів, місячного модуля (LM-8), корабля Аполлон-11 («Блок II» № 110) у складі командного і службового відсіків, системи аварійного порятунку на старті.
Політ ред.
Загальна тривалість польоту становила 9 діб 00 годин 01 хвилину 58 секунд.
Старт ред.
Старт відбувся 31 січня 1971 о 21:03:00 GMT з комплексу 39А на Мисі Канаверал
Ракета-носій вивела корабель на геоцентричну орбіту, близьку до розрахункової.
Політ до Місяця ред.
На третій годині польоту двигун останнього ступеня ракети-носія було включено вдруге, що вивело ступень з кораблем на траєкторію польоту до Місяця.
На початку четвертої години польоту почалася перебудова відсіків, що тривали приблизно дві години (у попередніх польотах приблизно 25 хвилин). Стикування командного модуля з місячним модулем, який перебував на останньому ступені ракети-носія, вдалося з шостої спроби (при попередніх польотах виконувалося 9 стикувань і всі — з першої спроби).
На 3-тю добу польоту була виконана корекція траєкторії і планова перевірка бортових систем місячного модуля.
На 83-й годині польоту корабель вийшов на початкову селеноцентричну орбіту, близьку до розрахункової. В кінці цієї ж години останній ступінь ракети-носія впав на Місяць. Падіння зареєстрував сейсмометр, встановлений екіпажем корабля «Аполлон-12», було виконано глибинне зондування Місяця.
Посадка на Місяць ред.
Двигун посадкової ступені місячного модуля було включено о 108:42:29 польотного часу. Протягом перших 26 секунд польоту місячного модуля Шепард вручну підтримував тягу двигуна на рівні 10 %, а потім перевів її в режим максимальної тяги, після чого почалася штатна автоматична програма посадки.
На висоті 10 км радіолокатор мав «схопити» поверхню Місяця, однак цього не відбулося. Якби цього не сталося до висоти 3 км, то від посадки треба було відмовлятися. Мітчелл кілька разів виключив-включив локатор і на висоті 8 км локатор спрацював.
Посадка на Місяць відбулася 5 лютого 1971 о 9:18:13 секунд GMT. Бортовий час посадки 108:55. Місячний модуль опустився на майданчик з нахилом вісім градусів. Як стверджував Шепард, вільних майданчиків на ділянці посадки не спостерігалося взагалі.
Приземлення на Місяці в районі кратера Фра Мауро (де планувалася посадка космічної експедиції Аполлон-13) в точці з координатами 3,6733° пн. ш. і 017,4653° зх. д. практично в запланованому місці з нахилом близько 7°. Місце посадки — перетята місцевість в материковій частині Місяця. Попередні експедиції сідали на Місяць в районі морів.
На посадку залишилося запасів палива на приблизно 70 секунд роботи двигуна попри зависання в пошуках рівного майданчика.
Перебування на Місяці ред.
Перший вихід на поверхню. Першим на поверхню Місяця зійшов Шепард за бортовим часом 114:31. При цьому він вимовив: «Це був довгий час, але ось ми тут». Менше ніж за 5 хвилин на поверхню Місяця вийшов Мітчелл. Астронавти оглянули ділянку посадки. Було помітне «вимивання» ґрунту під дією факела двигуна при посадці.
У перший вихід, на 118 годині експедиції було виконано експеримент з підриванням зарядів на поверхні Місяця. Прилади були встановлені на ґрунті, а поверхнею було прокладено кабель з геофонами. Мітчелл пройшов вздовж кабелю і виконав підривання піротехнічних зарядів. Він здійснив 18 спроб, спусковий механізм спрацював тільки 13 разів.
Провадилися зйомки телекамерою на штативі. Були зібрані зразки місячних порід.
Вихід тривав 4 години 47 хвилин
Другий вихід на поверхню. Була включена телекамера на штативі, встановлена ззовні — на поверхні Місяця. Через 5 хвилин на поверхню спустився Шепард, через 3 хвилини після нього — Мітчелл. Астронавти навантажили необхідне обладнання на візок і попрямували до найближчого кратера. Під час першої зупинки взяли проби ґрунту з глибини 45 см. Заглибити пробовідбірну трубку на повну довжину (110 см) не вдалося — заважали міцні породи. Астронавт досягли кратера Коун і вийшли на його схил, нахил якого становив близько 18 градусів. При переговорах було чути важке дихання астронавтів, крім того, вони плуталися в орієнтирах. В скафандрі Шепарда була зареєстровано невеликий витік кисню.
Астронавтам керівники польоту з Землі наказали взяти зразки білих на колір каменів і повертатися до місячного модуля найкоротшим шляхом. О 135:32 польотного часу астронавти досягли місячного модуля.
Перед входом до модуля Мітчелл метнув, як спис, штангу довжиною 1,5 м. Шепард витяг декілька кульок для гольфу, які були взяті з Землі за дозволом керівників польоту і користуючись пристосуванням, подібним до ключки, метнув їх кілька разів як при грі в гольф.
Мітчелл увійшов до місячного модуля о 136:07 польотного часу. Шепард — за десять хвилин.
Вихід тривав 4 години 29 хвилин.
Астронавти зібрали 23 кг зразків.
На посадковому ступені місячного модуля була змонтована відеокамера, яка включалася з Землі. З її допомогою були зняті астронавти, що поверталися з кратера Коун. Однак касету з плівкою з цієї камери астронавти забули витягти, вона залишилася на Місяці.
Після закінчення другого виходу, астронавти розгерметизували кабіну місячного модуля і у відкритий люк викинули непотрібні предмети.
Політ до Землі ред.
Старт місячного модуля з Місяця відбувся на 143-й годині польоту.
Стикування злітного ступеня місячного модуля і командного модуля вдалася з першої спроби і була здійснена на 145-й годині польоту. Зближення було зняте з командного модуля Стюартом Русою і передавалося телебаченням. Шепард і Мітчелл після чистки пилососом скафандрів і предметів відсіку екіпажу місячного модуля перейшли до командного відсіку.
На 147-й годині польоту було скинуто злітний ступінь місячного модуля, що впав на Місяць за 70 км від місця посадки корабля «Аполлон-14» і за 115 км від місця посадки корабля «Аполлон-12». Коливання, викликані падінням, реєструвалися сейсмометрами, встановленими екіпажами цих кораблів, протягом приблизно 1,5 години. Вважають, що при падінні ступеня утворився кратер довжиною 20 метрів, шириною 2 метри і глибиною 1 метр.
На 150-й годині польоту, під час 35-го оберта навколо Місяця, був включений основний двигун, який перевів корабель на траєкторію польоту до Землі.
На 173-й годині почалися технологічні експерименти. Одночасно відбувся телесеанс з Землею.
Відокремлення відсіку екіпажу від службового відсіку відбулося на 216-й годині польоту.
Приводнення ред.
Приводнення відбулося 9 лютого 1971 о 21:05:04 GMT, у Тихому океані, у точці з координатами 27,2° пн. ш., 172,40° зх. д. за 6,4 км від вертольотоносця «Нью Орлеан».
Вертоліт доставив екіпаж корабля на борт авіаносця через 49 хвилин після приводнення.
Основні результати польоту ред.
- Відновлено престиж американської космічної програми, що похитнувся після аварії корабля «Аполлон-13».
- Продемонстрована надійність і ефективність ракетно-космічного комплексу «Сатурн 5 — Аполлон».
- Продемонстровано переваги, які дає пряме дослідження астронавтами Місяця на противагу дослідженням за допомогою місяцеходів.
- Почали ставитися і виконуватися переважно не технічні, а наукові задачі польоту. Шепарду було 47 років, що показало — в цьому віці можна сміливо перебувати в програмах дослідження Місяця і нарівні з усіма виконувати задачі. Під час польоту ніхто з астронавтів не вживав ліки.
Джерела ред.
- Программа «Аполлон». Часть II. Обзор по материалам открытой иностранной печати. Составитель: Гольдовский Д. Ю. ГОНТИ — 1. Июль 1971. Тираж 650 экз. Экз .№ 0016
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аполлон-14 |
- Аполлон-14 [Архівовано 22 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Космічні польоти НАСА(англ.)
- Аполлон-14 Пілотована космонавтика у цифрах і фактах(рос.)
- Карта переміщень екіпажу «Аполлона-14» поверхнею Місяця [Архівовано 19 вересня 2006 у Wayback Machine.](англ.)
- Критика «теорії фальсифікації» польотів на Луну [Архівовано 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
