Вікіпедія

Апарат штучної вентиляції легень

медичне обладнання, призначене для примусової подачі газової суміші до легень пацієнта

Апара́т шту́чної вентиля́ції леге́нь (апарат ШВЛ, апарат штучного дихання) — медичне обладнання, призначене для примусової подачі газової суміші (кисень і стиснене висушене повітря) до легень з метою насичення крові киснем і виведення з легень вуглекислого газу.

Апарат штучної вентиляції легень
Дитячий апарат ШВЛ The Bird VIP
СпеціальністьПульмонологія, Реаніматологія, Анестезіологія

Апарат ШВЛ може використовуватись як для інвазивної (через інтубаційну трубку, введену до дихальних шляхів пацієнта або через трахеостому), так і для неінвазивної штучної вентиляції легень — через маску.

Апарат ШВЛ може бути як ручним (мішок Амбу), так і механічним. Стиснене повітря та кисень для пневможивлення механічного апарата можуть подаватись як із центральної системи газопостачання медичного закладу або балону стисненого повітря (при транспортуванні), так і з індивідуального мінікомпресора (реальність у пострадянських країнах) і кисневого концентратора. При цьому суміш газів повинна зігріватись і зволожуватись перед подачею пацієнтові.

Сучасні апарати ШВЛ є вкрай високотехнологічним медичним обладнанням. Вони забезпечують респіраторну підтримку пацієнта як за об'ємом, так і за тиском.

На тепер[коли?] найдосконалішою технологією синхронізації апарата ШВЛ з пацієнтом є технологія нейроконтрольованої вентиляції легень, коли сигнал, що йде з дихального центру довгастого мозку діафрагмальним нервом до діафрагми, фіксується спеціальними високочутливими датчиками, розміщеними в ділянці переходу стравоходу до шлунка (ділянка кардії).

Апарат високочастотної струменевої ШВЛ може забезпечувати як власне високочастотну струменеву ШВЛ, так і поєднану. При цьому використовується контроль за тиском для запобігання баротравмі легень. Сучасний апарат високочастотної струменевої ШВЛ повинен мати вбудований роликовий зволожувач і вбудовану систему зігрівання газової суміші для запобігання тяжким ускладненням з боку дихальних шляхів. Обов'язковою є можливість дозування кисню та контроль обсягу вуглекислого газу у вдихуваному повітрі. Апарат ШВЛ був винайдений Філіпом Дрінкером[en] і Луїсом Аґассізом Шовом-молодшим[en] 1927 року.

Класифікація

ред.
 
Апарат ШВЛ на посту відділення реанімації

Класифікація апаратів штучної вентиляції легень розроблена відповідно до ГОСТ 18856-81.

Поділ апаратів ШВЛ за шириною функціональних можливостей та віком пацієнта:

  • для дорослих і дітей старших 6 років
    • 1 група
    • 2 група
    • 3 група
  • для дітей віком до 6 років
    • 4 група
  • для новонароджених і дітей першого року життя
    • 5 група

Поділ апаратів ШВЛ за приводом та управлінням:

  • з електроприводом
    • пневмомеханічне управління
    • електронне управління
    • ручне управління
  • з пневмоприводом
    • пневмомеханічне управління
    • електронне управління
    • ручне управління
  • з ручним приводом

Поділ апаратів ШВЛ за призначенням

  • апарати ШВЛ загального призначення
  • апарати ШВЛ спеціального призначення

Апарати ШВЛ загального призначення:

  • тривала або повторно-короткочасна ШВЛ для дорослих і дітей старших 6 років
    • відділення інтенсивної терапії та реанімації, післяопераційні відділення та палати (1, 2, 3 групи)
    • відділення інтенсивної терапії та реанімації, післяопераційні відділення та палати, амбулаторії (3 група)
  • тривала або повторно-короткочасна ШВЛ для новонароджених і дітей першого року життя
    • відділення інтенсивної терапії та реанімації, післяопераційні відділення та палати, відділення анестезіології (4, 5 групи)

Апарати спеціального призначення:

  • оживлення новонароджених
    • пологові блоки (5 група)
  • швидка допомога для дорослих і дітей
    • транспортні засоби, місця уражень, польові умови (3, 4 групи)
  • ШВЛ при бронхоскопії
    • відділення ендоскопії й анестезіології (3 група)
  • ШВЛ при наркозі
    • відділення анестезіології (2, 3 групи).[1]

В Україні

ред.

У 2019—2020 роках апарати ШВЛ зокрема використовувалися при лікуванні важких випадків коронавірусної хвороби.[2][3]

До початку епідемії коронавірусу в Україні нараховувалося близько 3500 апаратів ШВЛ (більшість із них були вироблені на українському заводі «Буревісник»[4]), їх планується залучити до лікування хворих.[5] З цієї кількості близько 620 в інфекційних лікарнях.[6] Апаратів ШВЛ потребують п'ять зі ста пацієнтів. А двоє з тисячі пацієнтів потребують спеціальної версії апарату — портативний апарат штучної легені ЕКМО. Таких в Україні загалом 15. Апарат ЕКМО використовували також під час епідемії свинячого грипу.[6]

Ілон Маск оголосив, що його заводи Тесла можуть виробляти апарати ШВЛ. Він пообіцяв безкоштовно передати апарати у лікарні для лікування коронавірусної хвороби. Посольство України в США та ще кілька осіб звернулися до Ілона про допомогу.[7]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ ДСТУ EN 794-3:2015 Апарати штучної вентиляції легенів. Частина 3. Додаткові вимоги до транспортних апаратів штучної вентиляції легенів і тих, що їх застосовують у разі надзвичайних випадків (EN 794-3:1998+A2:2009, IDT)
  2. ↑ До апарату ШВЛ підключені 18 хворих на коронавірус — Ляшко [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.], Укрінформ, 5 квітня 2020
  3. ↑ У СЕМИ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПІДОЗРОЮ НА COVID-19 У ЛЬВОВІ — ВАЖКИЙ СТАН. ДВОЄ ПІДКЛЮЧЕНІ ДО АПАРАТУ ШВЛ [Архівовано 8 квітня 2020 у Wayback Machine.], Твоє місто, 5 квітня 2020
  4. ↑ Вдихнути життя: як в Україні намагаються відродити виробництво апаратів ШВЛ [Архівовано 13 квітня 2020 у Wayback Machine.], 19 березня 2020
  5. ↑ У МОЗ НАЗВАЛИ КІЛЬКІСТЬ В УКРАЇНІ АПАРАТІВ ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.], Прямий, 27 Березня 2020
  6. ↑ а б КОРОНАВІРУС В УКРАЇНІ: ЧИ ВИСТАЧИТЬ АПАРАТІВ ШТУЧНОГО ДИХАННЯ У РАЗІ МАСШТАБНОЇ ЕПІДЕМІЇ [Архівовано 15 березня 2020 у Wayback Machine.], ТСН, 14 березня 2020
  7. ↑ Посольство України в США також попросило апарати ШВЛ у Ілона Маска [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.], НВ, 3 квітня 2020

Джерела

ред.
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія: Підручник / Л. П. Ченкий, Л. В. Новицька-Усенко, Р. О. Ткаченко. — К.: Вища шк., 2003. — 399 с.: іл. — ISBN 966-642-152-6 (С. 37—55)
  • Ковальчук Л. Я. Анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія невідкладних станів. — Тернопіль: Уркмедкнига, 2003. — 324 с. – ISBN 966-673-027-8 (С. 33)
  • Посібник із проведення респіраторної підтримки [Текст] : [Навч. посіб. для лікарів-інтернів і аспірантів вищ. мед. навч. закл. III-IV рівнів акредитації] / І.П.Шлапак, М.М.Пилипенко. - К. : Логос, 2003. - 134 с : іл. ISBN 966-581-426-5

Література

ред.
  • Примусова вентиляція тазабезпечення прохідності дихальних шляхів в практиці невідкладних станів: навч. посіб. для студ. та лікарів-інтернів ВНЗ III-IV р.а. спец. "Анестезіологія та інтенсивна терапія","Медицина невідкладних станів" / [В. М. Коновчук, В. І. Ротар, С. О. Акентьєв та ін.] ; М-во охорони здоров'я України, ВДНЗ України "Буковин. держ. мед. ун-т", Каф. анестезіології та реніматології. -Чернівці : БДМУ, 2019. -158 с. : кольор. іл. -Загол. палітурки : Примусова вентиляція та забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів в практиці невідкладних станів.
  • (англ.)BS EN 794-3:1998+A2:2009 Lung ventilators Particular requirements for emergency and transport ventilators/ ISBN 978 0 580 65092 5
  • (рос.)ГОСТ 18856-81 — Аппараты ингаляционного наркоза и искусственной вентиляции легких. Общие технические требования. Методы испытаний.

Посилання

ред.

Відео

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Апарат_штучної_вентиляції_легень&oldid=40793463