Апанасович Дмитро Мар'янович
Дмитро Мар'янович Апанасович (білоруською Зміцер Мар'янавіч Апанасовіч, позивний Терор. 15 серпня 1989 року, м. Сморгонь, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР - 25 березня 2022 року, м. Ірпінь, Київська область, Україна). Боєць доброволець білоруського батальйону (зараз полк) імені Кастуся Калиновського, командир відділення, учасник бойових дій у період повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Отримав смертельне поранення, захищаючи Київ.
| Апанасович Дмитро Мар'янович Апанасовіч Зміцер Мар'янавіч | |
|---|---|
| солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
15 серпня 1989 Сморгонь, Городнянська область, Біларуська РСР, СРСР |
| Смерть |
25 березня 2022 (32 роки) Військовий госпіталь, Київська область |
| Громадянство | білорус |
| Військова служба | |
| Формування | Полк імені Кастуся Калиновського |
| Війни / битви | Битва за Ірпінь |
| Нагороди та відзнаки | |
|
Медаль "За бойові заслуги" | |
Біографія ред.
Народився 15 серпня 1989 року у місті Сморгонь. В юнацтві захопився спортом: займався рукопашним боєм і ходив до тренажерного зала. Ще одним захопленням Дмитра була скандинавська культура та міфологія.
У 2013-2014 роках проходив строкову службу в 38-ї окремої гвардійської десантно-штурмовій бригаді Сил спеціальних операцій Збройних сил Республіки Білорусь у Бресті. Знав снайперську справу.
Через декілька років після демобілізації переїхав до Польщі, де працював водієм далекобійником.
У 2020 році ненадовго приїхав у Білорусь, де брав участь у протестах проти фальсифікації виборів президента: з групою однодумців він моніторів дії правоохоронців, евакуював поранених. Коли ідея мирного протесту цілком вичерпала себе, але протести так і не перейшли у силове протистояння, Дмитро повернувся до Варшави, де продовжив працювати у сфері вантажних перевезень.
Востаннє приїжджав у Білорусь відвідати батьків незадовго до повномасштабного російського вторгнення в Україну.
24 лютого 2022 року Дмитро був у рейсі в Латвії, звідки терміново повернувся до Польщі, щоб йти захищати Україну. Про своє рішення він не повідомив ні батькам, ні сестрі. З першою групою білоруських добровольців у березні 2022 він виїхав з Варшави у Львів, а звідти у Київ, де став бійцем білоруської роти, на основі якої потім сформувався полк імені Кастуся Калиновського.[1]
Завдяки наявності військового досвіду був прийнятий у бойовий взвод, пройшов прискорену підготовку і був направлений як командир відділення у місто Ірпінь під Києвом з бойовою задачею забезпечити безпеку мінометного розрахунку, а потім зміцнити дільницю фронту в районі Військового шпиталю. Перший бій білоруських добровольців тривав більше за 6 днів.[1]
24 березня по позиціях білоруських добровольців в Ірпені працювала російська артилерія, а також важка бронетехніка. Коли розпочався обстріл, Дмитро віддав наказ бійцям свого відділення відійти в укриття. У цю мить будинок, де знаходилися білоруські бійці, було обстріляно з основної 100-мм гармати БМП-3. Дмитро, який ішов останнім, отримав важке осколкове поранення в області лопатки. Стан вдалося стабілізувати. Під постійними обстрілами його було доставлено у шпиталь. Лікарні майже добу змагалися за життя воїна, однак поранення виявилося несумісним з життям.[2][3]
Нагороди ред.
- Медаль "За бойові заслуги" (2022, посмертно, Головне управління розвідки Міністерства оборони України).[6][7]
- Орден Погоні (2022, посмертно, Рада Білоруської народної республіки).
Вшанування ред.
На честь Дмитра "Терору" Апанасовича був названий білоруський добровольчий батальйон Терор.
Див.також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Сказать матери о смерти сына. Интервью с другом погибшего добровольца | Новости Беларуси | euroradio.fm. euroradio.fm (рос.). Процитовано 25 липня 2023.
- ↑ Белорусские добровольцы рассказали, как сражался герой Дмитрий Апанасович. charter97.org (біл.). Процитовано 25 липня 2023.
- ↑ https://www.the-village.me/users/15 (16 травня 2022). «Родным сказал, что едет на работу»: Что известно о беларусах, которые воевали за Украину и погибли. The Village Беларусь. Процитовано 25 липня 2023.
- ↑ Цензор.НЕТ (26 березня 2022). В боях под Ирпенем погиб белорусский доброволец Апанасович. Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 25 липня 2023.
- ↑ Как погиб доброволец Дмитрий Апанасович? Рассказывают его соратники. Наша Ніва (рос.). Процитовано 25 липня 2023.
- ↑ Бойцы полка Калиновского получили украинские государственные награды. charter97.org (рос.). Процитовано 25 липня 2023.
- ↑ В Украине посмертно наградили белорусского добровольца | Новости Беларуси | euroradio.fm. euroradio.fm (рос.). Процитовано 25 липня 2023.