Анігіляція (шахова тема)

Те́ма анігіля́ції — тема в шаховій композиції. Суть теми — самознищення фігури шляхом жертви з метою звільнення лінії або поля після того, як жертовна фігура забереться фігурою супротивника, а потім ця фігура, що прийняла жертву, зробить наступний хід.

Історія

ред.

В деяких джерелах, при описі ідеї, припускають, що її відкрив американський шаховий композитор Сем Лойд (30.01.1841 — 10.04.1911).

Для досягнення мети, наприклад в задачі на прямий мат, білим необхідно звільнити поле або лінію, бо їм заважає біла фігура, яку білі змушують чорних взяти. В наступному ході чорна фігура, яка прийняла жертву робить хід, в результаті чого білі мають можливість руху по звільненій лінії чи на звільнене поле.

Ідея дістала назву — тема анігіляції або тема самознищення. В шаховій композиції є активна анігіляція і пасивна. Активна анігіляція є складовою теми Вайссауера

Активна анігіляція

ред.

Якщо тематична фігура іде на поле, на якому жертвується, тоді в задачі виражено активну форму анігіляції.

К. Уорнер
Д. Елсон
Лондонський конкурс
1862
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
#4               (8+8)






FEN: 8/1b4K1/n7/6k1/3P2Pb/r1P1Pp1P/p2N4/4Q3

1. d5! Bxd5 2. Qd1!   ~ 3. Sxf3 Bxf3 4. Qd8#[1]

Для досягнення мети потрібно звільнити вертикаль «d» і білі спочатку віддають в жертву свого пішака «d4», а потім, щоб відвести чорного слона з цієї вертикалі, білі жертвують свого коня.

Примітки

ред.

Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.

  1. Позначення: К — король, Q — ферзь, R — тура, B — слон, S — кінь

Джерела

ред.
  • Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 54—55. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)

Література

ред.
  • Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — К. : Здоров'я, 1985. — С. 8. (рос.)
  • Владимиров Я. Г. 1000 шедевров шахматной композиции. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 18—19. — ISBN 5-271-11921-1 (Астрель). (рос.)