Анфіон із Єпіфанії
Анфіон (Alberione, Anfitrione; ? — після 325) — давньогрецький єпископ Епіфанії Кілікійського,[1] сповідник віри і святий католицької церкви.
| Анфіон із Єпіфанії | |
|---|---|
| Діяльність | католицький священник |
| Знання мов | давньогрецька |
| Посада | єпископ |
| Конфесія | католицька церква |
Біографія ред.
Він з непереможною відвагою сповідав віру Ісуса Христа за часів Максиміна Дази.[2] Його ім'я, як єпископа Кілікії, фігурує у списках єпископів, які підписалися на бланках[3] у 314 році Анкірського і Неокесарійського соборів та в 325 р. Нікейського собору.
Бароніо ототожнює єпископа Епіфанія Кілікійського з однойменним єпископом-наступником Євсевія на кафедрі Нікомедії[4]; однак ця ідентифікація не має історичного підґрунтя.[5]
Автор творів, натхнених досконалим православ'ям[6], згадується в листі, який святий Афанасій надіслав у 356 році єпископам Єгипту та Лівії[7] за те, що служив серед прихильників ортодоксії в радах Анкіри та Нікеї.
Він також був єпископом Богоявленського, де провів решту свого життя, практикуючи найгероїчніші чесноти:
який був визначним сповідником за часів Галерія Максиміана— Martirologio Romano p. 235, n.6.
Тому Анфіон постраждав за Галерія, але не помер би як мученик.[8]
Примітки ред.
- ↑ Giuseppe Agostino Orsi, Della Istoria Ecclesiastica, Roma 1749, Stamperia di Pallade, Libro XII, pag. 39
- ↑ Gaetano Moroni Romano, Dizionario di erudizione Storico-Ecclesiastica, Venezia 1840, Tipografia Emiliana, cit. pag. 75
- ↑ Cfr. Giorgio Eldarov, Bibliotheca Sanctorum, Pontificia Università Lateranense, Roma 1961, Libro I, col. 1183, cit.
- ↑ Gaetano Moroni Romano, ibid.
- ↑ Eldarov, Bibliotheca Sanctorum, col. 1184.
- ↑ Jacques Paul Migne, Patrologia Graeca, Parigi 1857-1866, XXV, col. 557
- ↑ Johann Peter Kirsch in LThK, I, Friburgo in Br. 1957, col. 449
- ↑ Cfr. Giorgio Eldarov, ibid.
Бібліографія ред.
- Acta SS. Iunii, II
- Bibliotheca Sanctorum, Pontificia Università Lateranense
- Jacques Paul Migne, Patrologia Graeca