Антіпов Денис Геннадійович

Денис Антіпов; Денис Геннадійович Антіпов
	Лейтенант
Загальна інформація
Народження	30 червня 1989; м. Івано-Франківськ, Україна
Смерть	11 травня 2022 (32 роки); біля с. Довгеньке, Ізюмський район, Харківська область, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma Mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	95 ОДШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антіпов.

Денис Геннадійович Антіпов (30 червня 1989, м. Івано-Франківськ — 11 травня 2022, біля с. Довгеньке, Ізюмський район, Харківська область, Україна) — український перекладач, педагог, військовослужбовець, лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно).

Життєпис ред.

Народився 30 червня 1989 року в м. Івано-Франківську.

Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2012, магістр, спеціальність — корейська мова та література і переклад). Неодноразово стажувався в Південній Кореї. Працював викладачем кафедри мов і літератур Далеко Сходу та Південно-Східної Азії Навчально-наукового інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка.

Активний учасник Революції гідності з 24 листопада 2013 року.

У лютому 2015 року пішов добровольцем у 5-ту батальйонно-тактичну групу 81 ОАеМБр. Брав участь у боях під Донецьким аеропортом, на промзоні Авдіївки, на Світлодарській дузі. У 2016 році з війни повернувся командиром взводу аеророзвідки свого батальйону. 24 серпня 2016 року брав участь у параді з нагоди 25‑ї річниці Незалежності України.

Був засновником бізнес-проєктів з виробництва сувенірів, покликаних забезпечити роботою ветеранів російсько-української війни.

З початком російського вторгнення в Україну проходив військову службу в складі 95 ОДШБр. На початку березня 2022 року отримав поранення в бою поблизу м. Ізюму, проте повернувся на фронт попри те, що ще не відновився від наслідків отриманих травм.

Загинув 11 травня 2022 року поблизу с. Довгеньке на Харківщині в результаті артилерійського обстрілу.

Нагороди ред.

орден Богдана Хмельницького III ступеня (29 липня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[1].

Вшанування пам'яті ред.

9 серпня 2022 року у селі Хотимир його іменем названо вулицю.
27 жовтня 2022 року його іменем названо вулицю у місті Києві.
11 травня 2023 року на Аскольдовій могилі відкрито меморіальну дошку Денисові Антіпову. Того ж дня відбулася прем'єра документального фільму його пам'яті «Або ми. Або вони», який був створений Платформою пам'яті Меморіал^[2].
13 липня 2023 року на своєму засіданні Київрада присвоїла Денису Антіпову звання "Почесний громадянин м. Києва" (посмертно).^[3]