Антофіліт (англ. anthophyllite; нім. Anthophyllit m) — мінерал, силікат магнію і заліза ланцюжкової будови з групи амфіболів.

Антофіліт
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[d][1][2]
IMA-номер IMA2012 s.p.
Абревіатура Ath[3]
Хімічна формула ☐Mg₂Mg₅Si₈O₂₂(OH)₂[4]
Nickel-Strunz 10 9.DE.05[5]
Dana 8 66.1.2.1
Ідентифікація
Сингонія ромбічна сингонія[6]
Просторова група просторова група Pnmad[7]
Спайність {210}[d][8]
Інші характеристики
Названо на честь квітка (давньогрецька мова)[9],
листок (давньогрецька мова)[9],
коричневий[9]
CMNS: Антофіліт у Вікісховищі

Загальний опис ред.

Склад (Mg, Fe)7(OH)2[Si8O22].

Містить (%): MgO — 31,02; FeO — 8,27; SiO2 — 59,23; Н2О — 1,31.

Сингонія ромбічна.

При нагріванні понад 400 °C переходить у моноклінну модифікацію, яка відповідає купфериту. При температурі близько 1000 °C переходить в енстатит.

Густина 2,9-3,4.

Твердість 6,0-6,5.

Кристали видовжені по осі.

Колір бурувато- або жовтувато-сірий, бурувато-зелений.

Блиск скляний.

Зустрічається в деяких кристалічних сланцях як породотвірний мінерал. Є в Україні.

Розрізняють:

  • антофіліт-азбест (тонковолокниста відміна антофіліту, яка може витримувати, не змінюючись, високі температури);
  • антофіліт-амфібол (те саме, що кумінгтоніт);
  • антофіліт водний (1. Актиноліт. 2. Палигорськіт);
  • антофіліт залізистий (1. Відміна антофіліту, яка містить 30-40 % FeO. 2. Гіперстен. 3. Ґрюнерит. 4. Актиноліт);
  • антофіліт магніїстий (відміна антофіліту, в якій магнію більше, ніж заліза);
  • антофіліт марганцевистий (відміна антофіліту, яка містить понад 2,5 % MnO).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2022) — 2022.
  2. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  4. Hawthorne F. C., R. Oberti, Harlow G. E. et al. Nomenclature of the amphibole supergroup (2012) // Am. Mineral.Mineralogical Society of America, 1916. — Vol. 97. — P. 2031–2048. — ISSN 0003-004X; 1945-3027doi:10.2138/AM.2012.4276
  5. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  6. Hawthorne F. C., R. Oberti, Harlow G. E. et al. Nomenclature of the amphibole supergroup (2012) // Am. Mineral.Mineralogical Society of America, 1916. — Vol. 97. — P. 2035. — ISSN 0003-004X; 1945-3027doi:10.2138/AM.2012.4276
  7. mineralienatlas.de
  8. Anthony J. W., Bideaux R. A., Nichols M. C. et al. Handbook of MineralogyMineralogical Society of America.
  9. а б в Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and EtymologyForgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3

Література ред.

Посилання ред.