Антоніо Лопес де Санта-Анна

Антоніо Лопес де Санта-Анна, також відомий як Санта-Анна (повне ім'я, ісп. Antonio de Padua María Severino López de Santa Anna y Pérez de Lebrón), (нар. 21 лютого 1794 — пом. 21 червня 1876) — мексиканський політичний лідер, генерал, який значно вплинув на ранній мексиканський уряд, починаючи від участі у війні за незалежність від Іспанії, а потім займаючи президентську посаду одинадцять разів протягом своєї сорокарічної кар'єри.

Антоніо Лопес де Санта-Анна
ісп. Antonio de Padua María Severino López de Santa Anna y Pérez de Lebrón
Антоніо Лопес де Санта-Анна
Антоніо Лопес де Санта-Анна
Президент Мексики
16 травня 1833 — 9 серпня 1855
(з перервами; займав посаду 11 разів)
Народився 21 лютого 1794(1794-02-21)
Халапа, Іспанська імперія
Помер 21 червня 1876(1876-06-21) (82 роки)
Мехіко, Мексика
Відомий як політик, офіцер, військовослужбовець
Країна Мексика і Нова Іспанія
Політична партія Ліберальна партіяd
У шлюбі з Inés García de López de Santa Annad
Звання генерал
Нагороди
орден Карлоса III
Підпис

У 1836 році, коли представники колоністів із США проголосили незалежність Техасу, очолив військову операцію проти сепаратистів, але потрапив у пастку і опинився в полоні. Санта-Анна змушений був підписати угоду про визнання самостійності Техасу. Нову державу одразу визнали і США. Натомість парламент Мексики угоду розірвав, позбавив президента посади і вигнав з країни[1].

Невдовзі Санта-Анні дозволили повернутися, бо почалася так звана Тістечкова війна з Францією. У сутичці біля Веракруса він був поранений картечним пострілом у руку та ногу. Частину ноги довелося ампутувати. Кінцівку урочисто поховали[2].

Після замирення з Парижем Санта-Анну знову обрали президентом. Проте вже невдовзі проти влади Мехіко повстали кілька областей, зокрема Юкатан. Санта-Анна втратив владу і втік, побоюючись за своє життя. У січні 1845 року він був затриманий групою індіанців у Хіко, переданий владі і ув'язнений. Йому зберегли життя, але довелося виїхати на Кубу.

Коли в 1846 році розпочалася війна із США, Санта-Анна отримав дозвіл повернутися, щоб очолити оборону країни. Він знову захопив президентську владу, але зазнав поразки на полі бою. Американські війська захопили Веракрус і з боями дійшли до Мехіко. Санта-Анна чергове втік з країни.

У 1848 році, вже без його участі, був укладений мирний договір, за яким Мексика відмовилася на користь США від північних областей, зокрема Техасу, Каліфорнії і Нью-Мексико.

В 1853 році консерватори знову запросили Санта-Анну до влади. Проте на посаді він звідзначився тим, що продав США територію площею 77 700 км² за 10 мільйонів доларів та проголосив себе довічним диктатором з титулом «його ясновеличності»[3].

У 1854 році в місті Аютла спалахнуло повстання проти його влади, яке очолив місцевий губернатор. За лічені місяці рух переріс в революцію. Повстанців підтримали селяни, ремісники, міська голота, дрібна і середня буржуазія. Вже наступного року диктатура Санта-Анни була повалена[4].

Сам він знову вирушив на Кубу. Все майно колишнього президента було конфісковане.

Після Куби він жив у США та Колумбії.

Скориставшись загальною амністією, 1874 року повернувся на батьківщину. На той час він був вже калікою і майже втратив зір через катаракту.

Помер у Мехіко у злиднях[5].

На посаді ред.

Попередник Початок терміну Закінчення терміну Наступник
Валентин Гомес Фаріас 16 травня 1833 3 червня 1833 Валентин Гомес Фаріас
18 червня 1833 5 липня 1833
27 жовтня 1833 15 грудня 1833
24 квітня 1834 27 січня 1835 Мігель Барраган[en]
Анастасіо Бустаманте[en] 20 березня 1839 10 липня 1839 Ніколас Браво Руеда[en]
Франсиско Хав'єр Ечеверрія[en] 10 жовтня 1841 26 жовтня 1842
Ніколас Браво Руеда 4 березня 1843 4 жовтня 1843 Валентин Каналісо[en]
Валентин Каналісо 4 червня 1844 12 вересня 1844 Хосе Хоакін де Еррера
Валентин Гомес Фаріас 21 березня 1847 2 квітня 1847 Педро Марія де Анайя[en]
Педро Марія де Анайя 20 травня 1847 15 вересня 1847 Мануель де ла Пенья-і-Пенья[en]
Мануель Марія Ломбардіні[en] 20 квітня 1853 9 серпня 1855 Мартін Каррера[en]

Примітки ред.

  1. Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2022, с. 177
  2. Suchlicki J. Mexico: from Montezuma to the fall of the PRI. — 2. — Dulles, VA: Brassey's Inc, 2001, с.69
  3. Scheina R. Santa Anna: A Curse Upon Mexico. — 1. — Dulles, VA: Brassey's Inc, 2003, c.62
  4. Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2022, с. 227
  5. Fowler W. Santa Anna of Mexico. — Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 2007, с.229

Джерела ред.