Вікіпедія

Антифлірт-клуб

В Антифлірт-клуб (Anti-Flirt Club) — американський клуб, активний у Вашингтоні, Колумбія, на початку 1920-х років.[1] Метою клубу був захист молодих жінок і дівчат, які отримували небажану увагу чоловіків в автомобілях і на вулицях.[2][3] Антифлірт-клуб запустив «Анти-флірт» тиждень, який почався 4 березня, 1923.[4]

Антифлірт-клуб
Президент Анти-флірт клубу Аlice Reighly

Клуб випустив список правил для використання в ситуаціях небажаного флірту у вигляді порад з поведінки:[5]

  1. Не фліртуйте: ті, хто фліртують поспіхом, часто каються потім.
  2. Не погоджуйся на пропозиції підвезти від фліртуючих автомобілістів — вони запрошують Вас не щоб допомогти Вам.
  3. Не пускайте очима бісиків — вони були створені для більш благородних цілей.
  4. Не гуляйте з незнайомими чоловіками — вони можуть бути одружені, і тоді ви матимете взяти участь у поєдинку з тягання за волосся.
  5. Не підморгуйте — тремтіння одного ока викликає сльози в іншому.
  6. Не даруйте кокетливі посмішки незнайомцям —збережіть їх для людей, яких Ви знаєте.
  7. Не хапайте усіх чоловіків підряд: фліртуючи з багатьма, можна втратити одного.
  8. Не ловіться на спритних франтівських пожирачів тістечок — неполіроване золото справжнього чоловіка коштує більше, ніж блиск хвацьких ящірок, що грають лаунж.
  9. Не дозволяйте літнім чоловікам з фліртуючим поглядом поплескати Вас по плечу і проявити батьківськиї інтерес до Вас. Це зазвичай той, хто хоче забути, що він батько.
  10. Не ігноруйте людину, в якій Ви абсолютно впевнені, поки фліртуєте з іншою. Коли повернетесь до першої з них, може виявитись, що вона щезла.

«Вашингтон пост» у статті від 28 лютого 1923 року, під назвою «10 дівчат починають війну з автозапрошеннями», виклав суть проблеми: «Занадто багато автомобілістів користуються прецедентом, створений під час війни, пропонуючи взяти юних леді-пішоходок у свої автомобілі, Міс Гелен Браун, 639 Лонгфеллоу-Стріт, заявив вчора». Браун, секретарка новонародженого Антифлірт-клубу, попередила, що ці чоловіки «не всі пропонують свої запрошення, щоб убезпечити дівчатам прогулянку», і хоча при цьому були «інші різновиди флірту» — автомобілісти безумовно були найгірші.

Браун, поряд з президентом клубу — Алісою Ріглі з Гарард-стріт, 1400 — оприлюднили план своїх дій. 4 березня 1923 року розпочався перший у світі Антифлірт-тиждень (і єдиний відтоді).[6]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Scholz, Sally J. (2000). Catcalls and Military Strategy. У Presler, Judith; Scholz, Sally J. (ред.). Peacemaking: Lessons from the Past, Visions for the Future. Rodopi. ISBN 90-420-1562-4. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 29 травня 2018.
  2. ↑ Ghai, Gail (1985). Driving Home. The Women's Review of Books. Old City Publishing, Inc. 2 (12): 16. doi:10.2307/4019732.
  3. ↑ Kramarae, Cheris; Treichler, Paula A.; Russo, Ann (1992). Amazons, Bluestockings and Crones: A Feminist Dictionary. Pandora. ISBN 0-04-440863-3.
  4. ↑ Washington girls have organized to protect selves from unwelcome advances. Lowell Sun. 6 березня 1923. Архів оригіналу за 9 грудня 2008. Процитовано 24 травня 2022.
  5. ↑ 10 GIRLS START WAR'S ON AUTO INVITATION. Washington Post. 28 березня 1923. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 29 травня 2018.
  6. ↑ Coe, Alexis (12 лютого 2013). Stop That Skirt-Chaser! The Movement to Outlaw Flirting in the 1920s. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 23 квітня 2013.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антифлірт-клуб&oldid=37533933