Антипатр Сідонський
давньогрецький поет
Антіпатр Сідонський (грец. Ἀντίπατρος) — давньогрецький поет II століття до н. е. із Сідону.
| Антипатр Сідонський | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
2 століття до н. е.[1] Сідон, Ліван | |||
| Помер | 1 століття до н. е.[1] | |||
| Діяльність | поет, епіграматист, письменник | |||
| Мова творів | давньогрецька | |||
|
| ||||
Антипатр був автором коротких елегій, деякі з них дійшли до нас у «Грецькій антології», в тому числі «Корона Мелеагра». Він також написав епітафію Сапфо, в якій наполягав, що поетеса померла від природних причин і похована на своїй батьківщині острові Лесбос.
Цицерон[2] описував Антипатра як блискучого епіграміста, але часом схильного до наслідування.
Поряд із Філоном Візантійським, Страбоном, Геродотом та Діодором Сицилійським Антипатр вважається одним з авторів переліку Семи чудес світу, який він описав у своїй поезії близько 140 до н. е.
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Цицерон. Oratore, III, 50 і de Fato, 2
Посилання ред.
- Путеводитель Антипатра [Архівовано 30 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Антипатр Сідонський — деякі поезії [Архівовано 15 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)