Ансар Дайн (араб. أنصار الدينʾAnṣār ad-Dīn, також транслітерується як Ançar Deen[1]) означає "помічники з шляху" або" захисники віри" з арабської. Це ісламістська група на чолі з Іяд Аг Галі, одного з чільних керівників повстання туарегів в 1990-х, можливо пов'язана з Аль-Каїдою в державах ісламського Магриба. Ансар Дайн вимагає запровадження законів шаріату у Малі[2][3]. Першим виступ групи був у березні 2012 року.

Ансар Дайн

أنصار الدين‎ ʾAnṣār ad-Dīn
Голова партії Іяд Аг Галі
Дата заснування 2012
Ідеологія Ісламізм
Союзники та блоки Аль-Каїда в державах ісламського Магриба

Ансар Дайн не прагне до незалежності Азаваду, а вимагає зберегти неподільність Малі і встановлення жорсткої теократії[4][5]

Участь в конфлікті на півночі Малі, 2012 ред.

березень 2012 ред.

21 березня 2012, група взяла під контроль великі райони на північному сході Малі. Agence France-Presse повідомило, що Ансар Дайн стверджує, що захопили контроль над містами Тинзаоуатен, Тессаліт і Агуелхок, все біля алжирського кордону, і що вони захопили щонайменше 110 цивільних і військових полонених[6] Франція звинуватила Ансар Дайн у позасудовій страті 82 вояків і цивільних осіб в захопленому Агуелхоці, описуючи тактику групи, як «Аль-Каїда-стиль»[6]

22 березня повсталі малійські солдати незадоволені Амаду Тумані Туре скинули уряд Малі під час державного перевороту. Скориставшись безладом в Малі, Ансар Дайн і MNLA захопили міста Кідаль, Гао і Томбукту протягом наступних десяти днів. За словами Джеремі Кінан зі Школи близькосхідних та африканських досліджень, військовий внесок Ансар Дайн був невеликим порівняно з набагато більшим MNLA: "Вояки MNLA ведуть бойові дії з урядовими військами і захоплюють населені пункти, представники Ансар Дайн входять в місто і піднімають свій прапор, впроваджуючи закони шаріату".[7]

Квітень 2012 ред.

3 квітня, BBC повідомила, що Ансар Дайн приступила до впровадження законів шаріату у Тімбукту[4]. За словами мера Тімбукту, ця дія призвела до масової міграції майже всієї християнської громади з Тімбукту[8] 6 квітня MNLA проголосила незалежність. Проте, військове крило Ансар Дайн за годину, після проголошення, заявила що підтримує територіальну цілісності держави[9]

Травень 2012 ред.

4 травня в Тімбукту, вояки Ансар Дайн спалили могилу суфійського святого, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО[10] Вояки Ансар Дайн також блокувала, 15 травня, гуманітарний конвой з медичною та продовольчою допомогою, прямуючу до Тімбукту[[11] . після переговорів, конвой було пропущено на наступний день .[12]

26 травня MNLA і Ансар Дайн підписали договір, згідно з яким вони створюють державу Ісламська Республіка Азавад[13]

Червень 2012 ред.

Тим не менш, деякі пізніші повідомлення свідчать про те, що MNLA вирішив вийти з договору і дистанціюється від Ансар Дайн[14][15] Продовження конфлікту[16] призвело до битви за Гао 27 червня, в якому рух за єдність і джихад в Західній Африці і Ансар Дайн взяли під свій контроль місто, вигнавши MNLA. На наступний день, Ансар Дайн оголосило, що має контроль над всіма містами північної частини Малі[17]

Липень 2012 ред.

Влітку 2012 року члени Ансар Дайн зламали двері мечеті Сиди Ях'я, які, згідно з легендою, не повинні були бути відкриті до останніх днів. Ансар Дайн стверджувала, що поклоніння до місця є ідолопоклонством, але запропонувало близько $ 100 доларів США для ремонту мечеті[18]

Примітки ред.

  1. Timbuktu taken as Mali junta signals talks. Agence France-Presse. 2 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2012.
  2. Armed Islamist group claims control in northeast Mali, AFP
  3. Islamist fighters call for Sharia law in Mali. Google News. Agence France-Presse. 13 березня 2012. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 13 квітня 2012.
  4. а б Mali: Timbuktu heritage may be threatened, Unesco says. BBC News. 3 квітня 2012. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 3 квітня 2012.
  5. Kosciejew, Marc (10 квітня 2012), Mali’s Azawadian Factor, Part 1: Tuareg Secession, Al-Qaeda in the Islamic Maghreb, and an Impending Humanitarian Disaster, Robben Island, Center for African Affairs and Global Peace, архів оригіналу за 31 липня 2012, процитовано 13 грудня 2012
  6. а б Agence France-Presse (21 березня 2012). Islamist fighters call for Sharia law in Mali. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 25 березня 2012.
  7. Robyn Dixon and Jane Labous (4 квітня 2012). Gains of Mali's Tuareg rebels appear permanent, analysts say. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 3 квітня 2012.
  8. Tuareg rebels in Mali declare cease-fire, as Mali’s neighbors prepare military intervention. The Washington Post. Associated Press. 5 квітня 2012. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 5 квітня 2012.
  9. Confusion in Mali after Tuareg independence claim. 6 квітня 2012. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 6 квітня 2012.
  10. Rebels burn Timbuktu tomb listed as U.N. World Heritage site. CNN. 6 травня 2012. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 4 травня 2012.
  11. Islamists block first Mali aid convoy to Timbuktu. Reuters. 15 травня 2012. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 16 травня 2012.
  12. Mali Islamists to let first aid convoy enter Timbuktu. Chicago Tribune. Reuters. 15 травня 2012. Архів оригіналу за 18 січня 2013. Процитовано 16 травня 2012.
  13. Mali Tuareg and Islamist rebels agree on Sharia state. BBC News. 26 травня 2012. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 27 травня 2012.
  14. Biiga, Bark (3 червня 2012). Nord Mali: le MNLA refuse de se mettre "en sardine"! (French) . FasoZine. Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 14 грудня 2012.
  15. Mali Islamists Reopen Talks With Tuareg Rebels. Voice of America. 2 червня 2012. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 14 грудня 2012.
  16. Mali rebel groups 'clash in Kidal'. BBC News. 8 червня 2012. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 14 грудня 2012.
  17. Tiemoko Diallo and Adama Diarra (28 червня 2012). Islamists declare full control of Mali's north. Reuters. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 29 червня 2012.
  18. Defiant Mali Islamists pursue wrecking of Timbuktu. Reuters. 2 липня 2012. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 29 липня 2012.

Див. також ред.