Анрі Піто
| Анрі Піто | |
|---|---|
| фр. Henry Pitot | |
 | |
| Народився |
3 травня 1695 Арамон (Гар), Франція |
| Помер |
27 грудня 1771 (76 років) Арамон (Гар), Франція |
| Місце проживання | Франція |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | винахідник, фізик, інженер-будівельник, інженер, астроном, математик |
| Галузь | гідравліка |
| Вчене звання | член Французької АН (1724) і Лондонського королівського товариства (1740) |
| Членство |
Лондонське королівське товариство Французька академія наук |
| Відомий завдяки: | винаходу трубки Піто та доведенню теореми Піто |
| Нагороди | |
 Анрі Піто у Вікісховищі | |
Анрі Піто (фр. Henry Pitot, *3 травня 1695, Арамон (Гар), Франція — †27 грудня 1771, там само) — французький математик та інженер-гідравлік, член Французької АН (1724) і Лондонського королівського товариства (1740).
Біографічні дані ред.
Самостійно вивчив низку наук. Анрі Піто почав працювати в галузі математики і астрономії, коли став асистентом фізика Рене Антуана Реомюра в 1723 році[1]. Згодом його було призначено помічником інженера Академії наук в 1724, у 1727 асоційованим інженером а у 1733 дійсним інженером-геодезистом. У 1740 він став керуючим Південним каналом (фр. Canal du Midi) і брав участь у будівництві водопроводу (акведука Святого Климента) для подачі води у Монпельє. З 1740 року — директор гідравлічних робіт у південному регіоні Франції Лангедок-Русійон, керував будівництвом низки споруд, головним чином у Лімі. Він займається у 1743–1747 роках відновленням найвищого давньоримського акведука Пон-дю-Гар, закріпивши основи арок другого поверху він звів новий міст через Гардон, прикріплений до першого рівня оригінального Пон-дю-Гар. У 1745 до одної з арок була встановлена мармурова табличка з латинським надписом:
|
AQUEDUCTUM STRUXERANT ROMANI PONTEM ADDITIT OCCITANIA ANNO MDCCXLV CURA. D. HENR. PITOT E REGIA SCIENTIARUM ACADEMIA | 
|
Під керівництвом Анрі Піто, Окситанія (історична назва регіону, до складу якого входить регіон Лангедок) 1745 року звела міст поруч з акведуком побудованим римлянами.
Анрі Піто займався будівництвом багатьох дамб на річці фр. Vidourle.
Наукові здобутки ред.
Математичні дослідження відносяться до геометрії. Вивчав теорію кривих і питання застосування аналізу у геометрії. Визначив квадратуру синусоїди, увів в геометрію термін «крива подвійної кривини». Застосував для дослідження гвинтової лінії просторові координати.
Склав декілька таблиць у гідравліці, розробив теорію водяного колеса, теорію водяних насосів, вивчав питання спорудження арок мостів. Винайшов пристрій для визначення швидкості потоку (трубка Піто)[2] вперше застосований у 1723 році для вимірювання швидкості потоку води у ріці Сені. Його іменем названа теорема Піто про властивості сторін чотирикутника, описаного навколо кола.
Бібліографія ред.
- Henri Pitot La Théorie de la manœuvre des vaisseaux réduite en pratique, ou les Principes et les règles pour naviguer le plus avantageusement qu'il est possible. — Paris: Claude Jombert, 1731.
- Henri Pitot Propriétés élémentaires des polygones circonscrits autour du cercle [Архівовано 16 березня 2017 у Wayback Machine.] / Histoire de l'Académie royale des sciences avec les mémoires de mathématique et de physique tirés des registres de cette Académie, 1725, p. 45-47.
- Henri Pitot Nouvelle méthode pour connaître et déterminer l'effort de toutes sortes de machines mues par un courant, ou une chute d'eau. Où l'on déduit de la loi des mécaniques des formules générales, par le moyen desquelles on peut faire les calculs de l'effet de ces machines [Архівовано 16 березня 2017 у Wayback Machine.] / dans Histoire de l'Académie royale des sciences avec les mémoires de mathématique et de physique tirés des registres de cette Académie, 1725, p. 78-101.
- Henri Pitot Description d'une machine pour mesurer la vitesse des eaux courantes et le sillage des vaisseaux [Архівовано 13 червня 2014 у Wayback Machine.] / Histoire de l'Académie royale des sciences avec les mémoires de mathématique et de physique tirés des registres de cette Académie, 1732, p. 363–376.
- Henri Pitot Théorie de la vis d'Archimède, avec le calcul de l'effet de cette machine [Архівовано 16 березня 2017 у Wayback Machine.] / dans Histoire de l'Académie royale des sciences avec les mémoires de mathématique et de physique tirés des registres de cette Académie, 1736, p. 173–183.
- Henri Pitot Résolution d'une question astronomique, utile à la navigation. Trouver l'heure du jour, la hauteur du pôle et l'azimuth pour la variation de l'aiguille, en observant deux fois la hauteur du soleil ou d'un autre astre, avec le temps écoulé entre les deux observations [Архівовано 16 березня 2017 у Wayback Machine.] / Histoire de l'Académie royale des sciences avec les mémoires de mathématique et de physique tirés des registres de cette Académie, 1736, p. 255–260.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Pierre Humbert L'œuvre mathématique d'Henri Pitot [Архівовано 28 квітня 2014 у Wayback Machine.] / Revue d'histoire des sciences et de leurs applications, no 6, 1953, p. 322–328.
- ↑ Henri Pitot Description d'une machine pour mesurer la vitesse des eaux courantes et le sillage des vaisseaux [Архівовано 13 червня 2014 у Wayback Machine.] / Histoire de l'Académie royale des sciences avec les mémoires de mathématique et de physique tirés des registres de cette Académie, 1732, p. 363–376
Джерела ред.
- Боголюбов А. Н. Математики. Механики. Биографический справочник. — К.: Наукова думка, 1983. — 639 с.