Анрі Орлеанський

Анрі Філіпп Марія Орлеанський (фр. Henri Philippe Marie d'Orléans; 16 жовтня 1867, Лондон, Велика Британія — 9 серпня 1901, Хошимін, Кохінхіна) — французький принц, сходознавець, фотограф, художник, мандрівник, натураліст та письменник.

Анрі Орлеанський
фр. Henri d'Orléans
Народився	16 жовтня 1867(1867-10-16) або 15 жовтня 1867(1867-10-15) Hamd, Лондон
Помер	9 серпня 1901(1901-08-09)[…] (33 роки) Гошимін, В'єтнам ·малярія
Поховання	Dreux Royal Chapeld
Країна	Франція
Діяльність	мандрівник-дослідник, письменник, художник, фотограф, натураліст
Alma mater	Колеж Станіслава в Парижі
Рід	Орлеанський дім
Батько	Робер Орлеанськийd
Мати	Франсуаза Орлеанська
Брати, сестри	Марія Орлеанська Prince Jean d’Orléansd Маргарита Орлеанська
Діти	Opal Irene Whiteleyd
Нагороди	Велика золота медаль за дослідження (1896) Монтіонівська премія
Анрі Орлеанський у Вікісховищі

Біографія

Представник Орлеанської гілки династії Бурбонів.

Син французького принца Роберта Філіпа Луї Євгенія Фернанда, герцога Шартрського і Франсуази Орлеанської, дочки Франсуа Орлеанського, принца де Жуанвіль. Онук по батькові Фердинанда Філіпа, герцога Орлеанського, спадкоємця французького престолу в 1830—1842 роках і Олени Мекленбург-Шверінської.

Авантюрист і мисливець, з юності цікавився далекими країнами і здійснив ряд експедицій.

З вересня 1887 по березень 1888 року здійснив експедицію з метою полювання в Сундарбан у дельті Гангу в Індії, потім зі своїм двоюрідним братом Філіпом Орлеанським — в Колкату і Непал. У березні 1888 принц побував в Японії.

У 1889 році, за прикладом свого батька, який фінансував експедицію, разом з дослідником Центральної Азії і Тибету Габріелем Бонвало і католицьким місіонером Константом де Декеном здійснив подорож з Франції на кінній трійці південним Сибіром. Разом з караваном вони дісталися до Семипалатинська, Жаркента (де до них приєднався Констант де Декен, який знав китайську мову), потім по Центральній Азії, до гір Тянь-Шань, пройшли близько 300 км по Туркестану уздовж китайського кордону аж до Індокитаю.

Під час подорожі вони перетнули гірські хребти Тибету. Анрі і Габріель Бонвало стали першими європейцями, які ступили на Тибетське нагір'я.

Результати спостережень були представлені на засіданні Паризького географічного товариства. У 1892 році Бонвало в співавторстві з Анрі опублікував книгу під назвою «De Paris au Tonkin à travers le Tibet [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] inconnu» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.], published in 1892), (Від Парижа до Тонкіна через невідомий Тибет). Книга містила кольорові карти і сто тисяч і вісім ілюстрацій, вигравіюваних по фотографіях принца Анрі Орлеанського. За цю працю обидва мандрівники були нагороджені золотою медаллю Географічного товариства.

У 1892 році принц зробив ще одну дослідницьку подорож до Східної Африки, після цього відвідав Мадагаскар, звідти вирушив у Тонкін у Французькому Індокитаї (нині В'єтнам). У квітні 1892 року відвідав Луанґпрабанґ у Французькому Лаосі. Результати спостережень були опубліковані в газеті «Politique Coloniale» (січень 1893 р.).

Потім Анрі відправився в Ассам. Його подорож в Індію завершилося успішним географічним відкриттям джерела річки Іраваді в районі штату Качин (Британська Бірма). За це відкриття Анрі Орлеанський був нагороджений медаллю Паризького географічного товариства і орденом Почесного легіону.

У 1897 році принц відвідав Ефіопську імперію.

Під час повторної поїздки в Ассам в 1901 році, Анрі Орлеанський помер в Хошиміні. Принц Анрі був англофобом, хоча за його географічні дослідження йому була вручена золота медаль Королівського географічного товариства.

Помер у віці 33 років, одружений не був, нащадків не залишив.

Посилання

•  Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні: 

Hugh Chisholm, ред. (1911). Orleans, Henri, Prince of . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 20. Cambridge University Press. с. 283–284. (англ.)