Вікіпедія

Анрі Готьє

інженер/вчений

Анрі Готьє (фр. Henri Gautier, також Юбер Готьє, фр. Hubert Gautier; 1660—1737) — французький інженер і вчений, автор перших теоретичних робіт з будівництва доріг і перших фундаментальних праць з будівництва мостів.

Анрі Готьє
фр. Henri Gautier
Народився 21 серпня 1660(1660-08-21)[1][2][…]
Нім
Помер 27 вересня 1737(1737-09-27)[1][2][…] (77 років)
Париж, Королівство Франція
Країна  Франція
Діяльність інженер-будівельник, інженер
Alma mater University of Oranged
Посада Q56447246? і ingénieur du Roid
CMNS: Анрі Готьє у Вікісховищі

Біографія ред.

Анрі Готьє народився 21 серпня 1660 року в Німі, в сім'ї гугенота, зайнятого камвольним ремеслом. Вивчав філософію та гуманітарні науки в Німі, після чого осягав медицину в протестантському місті Оранж, де в 1679 здобув докторський ступінь. Зацікавившись математикою, з 1686 по 1688 працював на будівництві форту Вобан у Німі. Після того, як король Людовік XIV видав едикт Фонтенбло, який скасував свободу віросповідання для гугенотів, Готьє в 1689 перейшов у католицтво. Того ж року він був призначений інженером у провінції Ланґедок.

До 1694 року він будував міст у Курсані через річку Од, що існує донині, потім працював над різними проєктами в Ланґедоку, у тому числі займався проєктуванням Південного каналу.

1713 року він був призначений одним із перших інспекторів будівництва мостів і доріг (Inspecteur des ponts et chaussées) і оселився в Парижі.

Після 18 років служби інспектором 1731 року пішов у відставку у віці 71 року. Помер у Парижі 27 вересня 1737 року.

Наукові праці ред.

1693 року Готьє опублікував у Тулузі перший підручник з дорожнього будівництва «Traité de la construction des chemins». Крім методів дорожнього дренажу[4], він також описує принципи римського дорожнього будівництва. При конструюванні доріг Готьє пропонує використовувати як базовий грубий шар, що складається з великих плоских каменів. Потім слід наносити шар, що вирівнює, після чого — останній верхній шар з дрібного щебеню. Конструкція обрамляється важким бордюром. Дорога повинна пролягати невеликим насипом, щоб ефективно осушуватися[5]. Ця робота була перевидана в Парижі 1716 та 1721 роках.

1716 року в Парижі була видана його праця «Traité des ponts» («Трактат про мости»), яка також публікувалася кілька разів до 1768 року і була перекладена іншими мовами. Принаймні у Франції, аж до праць Еміленда Гауті (1809—1813), вона залишалася єдиною фундаментальною науковою працею з будівництва мостів.

1721 року Готьє опублікував трактат «Nouvelles conjectures sur le globe terreste» («Нові здогади про земну кулю»), який з'явився в рамках його «Bibliothèque des philosophes et des sçavans». У ньому він намагався об'єднати традиційне вчення про поступове формування земної поверхні за допомогою річок та відкладення опадів у морях та океанах з поданням Р. Декарта про те, що гороутворення відбувається внаслідок порівняно раптових тектонічних подій.

Інші публікації ред.

Серед його публікацій є і менш значні роботи[6]:

  • Henri Gautier. Traité de la construction des chemins. — Toulouse, 1693.
  • Henri Gautier. Traité de la construction des chemins [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.]. 2-ге вид. — Paris: André Cailleau, 1721.
  • Henri Gautier. L'art de dessiner proprement les plans, porfils, elevations geometrales, et perspectives, soit d'architecture militaire ou civile: avec tous les secrets les plus rares pour faire les couleurs avec lesquelles les ingenieurs representent les divers materiaux d'une place. — 1697.
  • Henri Gautier. Traité des puentes. — Paris, 1716.
  • Henri Gautier. Traité des Ponts. 2-ге вид. — Paris: André Cailleau, 1728.
  • Henri Gautier. Dissertation sur les culées, voussoirs, piles et poussées des ponts. — 1717.
  • Henri Gautier. Histoire de la ville de Nimes et de ses antiquités. — 1720.
  • Henri Gautier. Nouvelles conjectures sur le globe de la terre. — 1721.
  • Henri Gautier. Bibliothèque des philosophes et des sçavans tan anciens que modernes. — Paris: André Cailleau, 1723.
  • Henri Gautier. Dissertation sur les projets de canals de navigation, d'arrosage & pour la conduite des fontaines.
  • Henri Gautier. Dissertation sur la conduite des mâts pour les vaisseaux du roi, depuis les forêts où on les abbat jusque dans les ports de mer auxquels on les destine. — Paris.
  • Henri Gautier. Dissertaion qui resout les difficultés sur la poussée des voûtes & des arches, à differents surbaissements, sur les piles, les voussoirs, la charge des pilotis, le profil des murs qui doivent soutener des terrasses, des remparts à telle hauteur donnée que. — Paris.
  • Henri Gautier. Traité de l'art de laver les differents desseins que envoie à la cour. — Lyon.
  • Henri Gautier. Traité des armes à feu, tant des canons dont on se sert sur terre et sur mer, avec leurs proportions, comme des mortiers pour leurs jets de bombas, avec la manière de diriger leur portée. — Lyon.
  • Henri Gautier. Traité des fortifications; avec l'examen de toutes le methodes dont on s'est servi jusqu'alors pour fortifier les places. — Lyon.
  • Henri Gautier. Plusieurs lettres ou nouvelles conjectures sur la peste, & sur tous les corps animés & inanimés. — Paris.

Література ред.

  • André Brunot et Roger Coquand. Le Corps des Ponts та Chaussées (CNRS Editions). — Histoire de l'administration française. — Paris, 1982. ISBN 2-222-02887-6.
  • Jean Mesqui. Le pont en France avant le temps des ingénieurs. — Paris, 1986. ISBN 2-7084-0322-2.
  • Georges Reverdy. L'histoire des routes de France du Moyen a la Révolution. — Paris: Presses de l'École des Ponts et Chaussées. ISBN 2-85978-280-X.
  • M. Ménard. Histoire civile, ecclésiastique et littéraire de la ville de Nismes avec des notes et des preuves. Париж, 1755. — T. 6. (онлайн-версія [Архівовано 13 листопада 2021 у Wayback Machine.])
  • François Ellenberger. La théorie de la Terre d'Henri Gautier: documents sur la naissance de la science de la Terre de langue française. In: Histoire et Nature, № 9-10. — Paris: Muséum national d'histoire naturelle, 1977.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б Structurae — Ratingen: 1998.
  4. ↑ Henning Natzschka. Straßenbau: Entwurf und Baumtechnik. — Wiesbaden: Vieweg+Teubner, 2003. — S. 9. ISBN 3-519-15256-8.
  5. ↑ Heinz W. Hallmann. Historische Bauforschung und Materialverwendung im Garten- und Landschaftsbau. — Norderstedt: BoD, 2005. — S. 17. ISBN 3-8334-1814-1.
  6. ↑ Список в значительной степени основан на данных соответствующей статьи из французской Википедии.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анрі_Готьє&oldid=35908671