Вікіпедія

Анжеліка Ван Бюрен

Сара Анжеліка Ван Бюрен (уроджена Синглтон; 13 лютого 1818 — 29 грудня 1877) — невістка восьмого президента Сполучених Штатів Мартіна Ван Бюрена. Вона була одружена з сином президента Авраамом Ван Бюреном II. Анжеліка зайняла пост першої леді, оскільки дружина президента Ханна Ван Бюрен померла, і він більше не одружився. Вона наймолодша жінка, яка коли-небудь виступала в ролі господині Білого дому.

Анжеліка Ван Бюрен
англ. Angelica Singleton Van Buren
Ім'я при народженні англ. Sarah Angelica Singleton
Народилася 13 лютого 1818(1818-02-13)[1] або 1816[2][3]
Веджфілд, High Hills of Santeed, Самтер, Південна Кароліна
Померла 29 грудня 1877(1877-12-29)[1] або 29 грудня 1878(1878-12-29)[2]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Поховання Вудлон[1]
Країна  США
Діяльність політична діячка
Alma mater Madame Grelaud's French Schoold
Посада перша леді США
У шлюбі з Abraham Van Burend
Діти Singleton Van Burend
Автограф

Раннє життя ред.

Сара Анжеліка Сінглтон народилася в Веджфілді, Південна Кароліна, 13 лютого 1818 року.[4] Вона була четвертою з шести дітей, народжених Річардом Сінглтоном та його дружиною Ребеккою Тревіс Коулз.[5]

Анжеліка здобула освіту в Колумбійській жіночій академії в Південній Кароліні та французькій школі мадам Грело у Філадельфії протягом п'яти років.[5] Вона була популярною ученицею у мадам Грело, і школа дала їй можливість познайомитися з шороким колом відмих людей.[5]

Шлюб ред.

У 1838 році Анжеліка разом зі своєю сестрою відвідала Вашингтон, округ Колумбія.[5] Колишня перша леді Доллі Медісон, двоюрідна сестра матері Анжеліки Ребекки Тревіс Коулз, вирішила зіграти сваху і познайомила дівчат Синглтон із синами-холостяками президента Мартіна Ван Бюрена.[6] Через вісім місяців Анжеліка Сінглтон вийшла заміж за Абрахама Ван Бюрена 27 листопада 1838 року, на його 31-й день народження в Веджфілді.[5] Цей шлюб зміцнив зв'язки президента Ван Бюрена зі Старим Півднем.[7]

Після весілля Ван Бюрен з великим успіхом взяла на себе обов'язки господині Білого дому.[6][7]

На початку 1839 року пара здійснила тривалу подорож по Англії (де жила її тітка Саллі Коулз Стівенсон і дядько Ендрю Стівенсон, який був послом США у Великій Британії) та іншими європейськими країнами.[5][8] Поїздка мала величезний успіх, і коли Ван Бюрен повернулася до Вашингтона, вона сподівалася привнести в Білий дім трохи європейського стилю.[8] Анжеліка та інші почесні гості почали стояти на помості в Блакитній кімнаті, щоб вітати гостей на початку заходів Білого дому.[9] Хоча послу Франції прийом сподобався, американцям — ні.[5] Помост незабаром зняли.[8]

У березні 1840 року Анжеліка народила подружжю першу дитину — дочку на ім’я Ребекка; через кілька місяців дитина померла.[6] Після виходу з Білого дому у пари народилося четверо синів; вижили:[5]

  • Синглтон Ван Бюрен (1841–1885)
  • Мартін Ван Бюрен II (1844–1885)
  • Тревіс Коулз Ван Бюрен (1848–1889)

Після президентства Ван Бюрена ред.

Після того, як Мартін Ван Бюрен зазнав поразки на переобранні в 1840 році, Анжеліка та її чоловік жили в будинку Ван Бюренів у Лінденвальді в Кіндерхуку, штат Нью-Йорк, зимуючи в її сімейному будинку, Мелроуз Хаус, у Південній Кароліні. З 1848 року до своєї смерті вона жила в Нью-Йорку.[5]

Див. також ред.

Посилання ред.

  • James C. Welling (1914). Martin Van Buren . У James Grant Wilson (ред.). The Presidents of the United States, 1789–1914 .

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  4. ↑ Anthony, Carl (27 вересня 2014). First Ladies Never Married to Presidents: Angelica Van Buren. www.firstladies.org. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
  5. ↑ а б в г д е ж и к Hendricks, Nancy (13 жовтня 2015). America's First Ladies: A Historical Encyclopedia and Primary Document Collection of the Remarkable Women of the White House: A Historical Encyclopedia and Primary Document Collection of the Remarkable Women of the White House (англ.). ABC-CLIO. ISBN 9781610698832. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 16 квітня 2022.
  6. ↑ а б в Wead, Doug (6 січня 2004). All the Presidents' Children: Triumph and Tragedy in the Lives of America's First Families (англ.). Simon and Schuster. ISBN 9780743446334. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 16 квітня 2022.
  7. ↑ а б Sibley, Katherine A. S. (2 березня 2016). A Companion to First Ladies (англ.). John Wiley & Sons. ISBN 9781118732243. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 16 квітня 2022.
  8. ↑ а б в Swain, Susan; C-SPAN (14 квітня 2015). First Ladies: Presidential Historians on the Lives of 45 Iconic American Women (англ.). PublicAffairs. ISBN 9781610395670. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
  9. ↑ Watson, Robert P. (1 лютого 2012). Life in the White House: A Social History of the First Family and the President's House (англ.). SUNY Press. ISBN 9780791485071.

Зовнішні посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анжеліка_Ван_Бюрен&oldid=41064885