Андрієнко Сергій Володимирович

Андрієнко Сергій Володимирович;
	Старший сержант
Загальна інформація
Народження	22 листопада 1983; Марківка, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	10 серпня 2014; Станично-Луганський район, Луганська область, Україна
Alma Mater	Луганський національний аграрний університет
Військова служба
Роки служби	2008-2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Прикордонна служба
Формування
Війни / битви	Війна на сході України Бої на українсько-російському кордоні 2014;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрієнко.

Сергі́й Володи́мирович Андріє́нко (*22 листопада 1983, Марківка (смт) — 10 серпня 2014, Юганівка, Станично-Луганський район) — старший сержант, Державна прикордонна служба України, учасник російсько-української війни.

Життєпис ред.

Народився 1983 року в смт Марківка (Луганська область). 2007 року закінчив Луганський національний аграрний університет — агроном-дослідник. З вересня 2008 року на військовій службі в Державній прикордонній службі; пройшов спеціальну підготовку в Хмельницькому.

У жовтні 2010 року одружився, 28 лютого 2012-го в родини народилася донька. Любив займатись ремонтом електронної техніки.

Технік групи автоматизованих систем управління, Луганського прикордонного загону.

Загинув 10 серпня під час обстрілу ТУ «Північ» «Градами» біля Юганівки. Тоді також загинули прапорщик Володимир Шило, старшина Давід Дзідзінашвілі, молодший сержант В'ячеслав Акутін.

Без Сергія лишились батьки, дружина Валентина, донька та сестри.

Похований в Марківці.

Нагороди та вшанування ред.

21 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 1, місце 36.
вшановується 10 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави^[1]

Примітки ред.

↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять п'ять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела ред.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Дзвін Пам'яті пролунав двадцять п'ять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

[1]