Андромеда II
Андроме́да II (And II) — карликова сфероїдальна галактика на відстані 2,22 млн світлових років від Землі в сузір'ї Андромеди. Входить до Місцевої групи галактик, є супутником галактики Андромеди (M31), також розташована близько до Галактики Трикутника (M33).
| Андромеда II | |
|---|---|
 | |
| Відкриття | Сідні Ван ден Берг 3 листопада 1971 |
| Розташування (епоха J2000.0) | |
| Сузір'я | Андромеда |
| Пряме піднесення | 01г 16х 29.8с |
| Схилення | +33° 25′ 09″ |
| Червоний зсув | -188 ± 3 км/с[1] |
| Відстань | 2,22 ± 0,07 млн св. років[2][3] |
| Видима зоряна величина (V) | 13,5[1] |
| Характеристики | |
| Тип | dSph[1] |
| Риси | спутник M31 |
| Позначення | |
|
And II dSph,[1] | |
Андромеда II виявив 1971 року Сідні Ван ден Берг[6][7], вивчаючи фотопластинки, зняті на 48-дюймовому (1,2 м) телескопі Шмідта в Паломарській обсерваторії 1970 й 1971 року. Одночасно з нею виявлено галактики Андромеда I, Андромеда III та ймовірну галактику (можливе зоряне скупчення або галактику фону) Андромеда IV (Ван ден Берг 1972).
Спостереження спектра ред.
Користуючись телескопом Кека, Кот та інші (1999) спостерігали спектр семи зір в Андромеді II. За цими даними вони виявили, що середня променева швидкість Vr рівна −188 ± 3 км/с і дисперсія швидкостей 9,2 ± 2,6 км/с. Це дає співвідношення маси до світності M/Lv, рівне 21+14
−10 сонячних одиниць, що означає, що Андромеда II містить значну кількість темної матерії. Також 1999 року Кот, Оке та Кохен використали телескоп Кека для вимірювання спектрів 42 червоних гігантів. З цих вимірювань вони отримали середню металічність <[Fe/H]> = −1,47 ± 0,19 з дисперсією 0,35 ± 0,10 десяткового порядку[5].
1999 року Да Коста та інші, вивчаючи діаграму Герцшпрунга — Рассела Андромеди II, виявили, що більшість зір цієї галактики мають вік від 6 до 9 млрд років. А проте спостереження змінних типу RR Ліри та зір блакитної горизонтальної гілки демонструють існування частини населення віком понад 10 млрд років. Андромеда II відрізняється від Андромеди I тим, що в неї не спостерігається радіальний градієнт у морфології горизонтальної гілки. Крім того, дисперсія великої кількості важких елементів у And II значно більша, ніж у And I. Це означає, що ці два карликові сфероїдальні супутники галактики Андромеди мають дуже різні еволюційні історії. Тому виникає питання про те, чи існує у карликових сфероїдальних галактик кореляція між радіальним градієнтом горизонтальної гілки та дисперсією металічності[5].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for Andromeda II. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 29 листопада 2006.
- ↑ I. D. Karachentsev, V. E. Karachentseva, W. K. Hutchmeier, D. I. Makarov. A Catalog of Neighboring Galaxies : [англ.] // The Astronomical Journal. — IOP Publishing, 2004. — Vol. 127, № 4. — С. 2031—2068. — Bibcode: 2004AJ....127.2031K. — DOI:10.1086/382905.
- ↑ Karachentsev, I. D.; Kashibadze, O. G. Masses of the local group and of the M81 group estimated from distortions in the local velocity field : [англ.] // Astrophysics : journal. — Springer, 2006. — Vol. 49, № 1. — С. 3—18. — Bibcode: 2006Ap.....49....3K. — DOI:10.1007/s10511-006-0002-6.
- ↑ SIMBAD Astronomical Database. Results for Andromeda II. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 29 листопада 2006.
- ↑ а б в Van den Bergh, Sidney. Updated Information on the Local Group // Publications of the Astronomical Society of the Pacific. — 2000. — Vol. 112, no. 770 (4). — P. 533. — arXiv:astro-ph/0001040. — Bibcode:. — DOI:.
- ↑ Van den Bergh, Sydney. Search for Faint Companions to M31 // The Astrophysical Journal. — IOP Publishing, 1972. — Vol. 171 (1). — P. L31. — Bibcode:. — DOI:.
- ↑ McConnachie, A. W.; Irwin, M. J.; Ferguson, A. M. N.; Ibata, R. A.; Lewis, G. F.; Tanvir, N. Distances and metallicities for 17 Local Group galaxies // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society : journal. — Oxford University Press, 2005. — Vol. 356, no. 4 (13 May). — P. 979—997. — arXiv:astro-ph/0410489. — Bibcode:. — DOI:.
Посилання ред.
- SEDS: Dwarf Spheroidal Galaxy Andromeda II. Архів оригіналу за 13 лютого 2006.
