Андрокл (дав.-гр. Ἄνδροκλος) — напівлегендарний ватажок іонійських переселенців, що у XI ст. до н. е. захопили Ефес. За переказами був сином афінського царя Кодра.

Андрокл
Батько Кодр
Мати wife of Codrusd
Частина від sons of Codrusd

Легенда каже, що, Дельфійський оракул повідомив Андроклу, що місце для поселення повинні були вказати риба і дикий кабан. Коли переселенці зійшли на берег, місцеві рибалки смажили рибу. Від іскри, що вилетіла з багаття, зажеврів кущ, з якого тут же вискочив розтривожений кабан. Греки захопили цитадель Ефеса, «шляхетно» дозволивши мешканцям передмістя залишитися жити під нової владою.

Збереглися легенди про війну Андрокла з амазонками, в одну з яких закохався и сам цар, а інші — стали дружинами греків-поселенців. Щоправда, ім'я царської обраниці — Ефесія (що перекладається як «бажана», але водночас співзвучно назві міста) свідчить про етимологічний характер легенди. Перекази приписують Андроклу також завоювання Самоса та участь у війні Прієни проти карійців, під час якої Андрокл загинув.

Був похований на околоці Ефеса. Грецькі мешканці міста вшановували Андрокла як засновника міста[1].

Павсаній вважав Андрокла засновником роду Басилідів:

5. Андрокл, син Кодра, оскільки він був обраний царем іонійців, попливли в Ефес, вигнав з країни лелегів і лідійців, що займали верхнє місто; тим, що жили навколо святилища таких страхів переживати не довелося: вони дали клятву вірності іонійцям і своєю чергою отримали її і від них; таким чином вони уникнули війни. Забрав Андрокл і у жителів Самоса їх острів, і якийсь час Єфесці володіли Самосом та іншими прилеглими островами.

- - 6. Коли самосці вже повернулися на свій рідний острів, Андрокл вирушив захищати жителів Прієни проти карійців; грецьке військо перемогло, але Андрокл загинув у тій битві. Забравши з собою тіло Андрокло, ефесці поховали його в своїй землі, там, де ще і в мій час вони показують його могилу біля дороги, що веде з святилища повз Олімпейону до Магнесійских воріт.

Примітки ред.

  1. Павсаній. Опис Еллади, VII 2, 8-9