Андреянова Олена Іванівна

російська баленина

Олена Іванівна Андрея́нова (рос. Елена Ивановна Андреянова; нар. 13 липня 1819 — пом. 26 жовтня 1857, Париж) — російська артистка балету, одна з найбільших представниць романтичного балету.

Андреянова Олена Іванівна
Народилася 1 (13) липня 1819
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Померла 14 (26) жовтня 1857 (38 років)
former 1st arrondissement of Parisd, Париж[2]
Поховання Пер-Лашез[3] і Grave of Andrianoffd
Країна  Російська імперія
Діяльність танцюристка, балерина
Вчителі Марія Тальоні[4]
Заклад Большой театр
Роки активності з 1837

Біографія ред.

Народилася 1 [13] липня 1819(18190713) року. У 1837 році закінчила Санкт-Петербурзьке театральне училище. Виступала в петербурзькій балетній трупі.

1855 року залишила сцену. У 1856 році поїхала на лікування за кордон. Померла в Парижі 14 [26] жовтня 1857 року. Похована в Парижі на цвинтарі Пер-Лашез.

Творчість ред.

Виконала партії:

Виконувала пантомімні ролі в операх: Олени («Роберт-диявол» Джакомо Меєрбера), Фенелли («Німа із Портічі» Даніеля Обера).

Була також яскравою характерною танцівницею, що пропагувала на сцені народні танці (лезгінка — «Руслан і Людмила» Михайла Глінки, слов'янська танець — «Аскольдова могила» Олексія Верстовського, мазурка та менует — «Петро Великий» Луї Жюльєна та інші). З великою майстерністю виступала у концертах, у танці сальтарелло.

У 1845—1846 і 1852 роках виступала у Європі (Гамбург, Лондон, Париж, Мілан) та Москві; у 1853—1855 роках, разом з П. Маловернем, очолювала гастрольну трупу перербурзьких і московських танцівників, які вперше показали балети з репертуару столичних театрів глядачам Києва, Одеси, Харкова, Полтави, Курська, Воронежа та інших міст України і Росії. Поставила балет «Бахчисарайський фонтан», власного авторства.

Примітки ред.

Література ред.