Андрейс Балодіс

Андрейс Балодіс (лат. Andrejs Balodis; *24 березня 1908(19080324) — 6 квітня 1987) — латиський поет і перекладач у часи другої радянської окупації. Автор численних поетичних збірок. Також журналіст, перекладач творів українського поета Тараса Шевченка. У міжвоєнний час — член терористичних антиурядових груп лівого спрямування, неодноразово був ув'язнений у Латвії.

Андрейс Балодіс
латис. Andrejs Balodis
Народився	24 березня 1908(1908-03-24) Vecumnieki Parishd, Bauska Countyd
Помер	6 квітня 1987(1987-04-06) (79 років)
Країна	Латвія
Діяльність	перекладач, поет, журналіст
Нагороди

Біографія

Належав до совєтофілів, так що одним із перших став членом партії сталіністів ВКП (б) після першої окупації Латвії 1940 року. А вже 1941 вивезений до міста Кіров в Росію, де працював журналістом та пропагандистом сталінського режиму, писав вірші, стилізовані під народні пісні. 1943 включений до складу Першого латвійського батальйону у складі радянської армії, з яким брав участь в окупації Естонії та інших країн Європи.

Справжня літературна кар'єра почалася після Другої світової війни, коли за ідеологічно витримані вірші він отримав різноманітні комуністичні премії.^[які?] З 1947 по 1963 — редактор літературно-художнього журналу «Karogs» («Прапор»).

1961 був мобілізований на роботу над перекладами Тараса Шевченка в рамках 100-ліття з дня смерти поета. У латиській періодичній літературі 1961 надрукував перші переклади віршів Шевченка — «Муза», «Не завидуй багатому» (журнал «Karogs» («Прапор», № 3)) і статтю про українського поета «Життя, що стало безсмертною піснею» (журнал «Zvaigzne» («Зірка», № 5)). Більше до української тематики не повертався.

Окремі твори перекладалися російською мовою.

Джерела

• Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.