Вікіпедія

Андреа Беллі

мальтійський архітектор

Андреа Беллі (13 жовтня 1703 — 19 жовтня 1772) — мальтійський архітектор і бізнесмен. Він спроєктував кілька будівель у стилі бароко, у тому числі Оберж-де-Кастій у Валлетті, який зараз є офісом прем'єр-міністра Мальти.

Андреа Беллі
Народився 13 жовтня 1703(1703-10-13)
Валлетта, Мальта
Помер 19 жовтня 1772 (69 років)
Громадянство Мальта Мальта
Діяльність архітектор
Відомий завдяки Оберж-де-Кастій
Суспільний стан рабовласник[d]
Батько

Джузеппе Беллі

Франческа Романо
У шлюбі з Тереза Гам
Діти Джузеппе Беллі

Життя і кар'єра ред.

Беллі народився у Валлетті 13 жовтня 1703 року в родині хірурга Джузеппе Беллі та його дружини Франчески Романо. У дитинстві він провів деякий час у Венеції, а пізніше подорожував до Австрії та Німеччини.[1]

 
Оберж-де-кастій, шедевр Беллі
 
Семінарія Мдіни (нині Кафедральний музей), яку приписують Беллі

Беллі став успішним бізнесменом, домігшись від великого магістра Пінту монополії на експорт мальтійського вапняку та інших продуктів до Африки, Азії та Європи.[2]

Беллі спроєктував кілька будівель у стилі бароко. Можливий саме його портрет у Каса Манреса (сьогодні курія єпископа) датується за його життя.[3]

Під впливом свого брата Габріеле, слухача майстра масона Пінту,[4][5] Андреа отримував регулярні замовлення від Мальтійського ордена на проєктування головних будівель архітектури мальтійського бароко XVIII століття.

Видатні будівлі, побудовані або приписують йому:[6][7]

 
Церква Богоматері Божого Провидіння

Оберж-де Кастій вважається його шедевром.[10]

Беллі також займався бізнесом, і в 1741 році він очолив фірму театру Маноеля .[11]

Беллі одружився з Терезою Гам 5 червня 1737 року, і у них народився син Джузеппе.[12]

Беллі помер 19 жовтня 1772 року у віці 69 років[13]

Подальше читання ред.

  • Bonello, Giovanni (April 1996). Andrea Belli, Baroque Architect, Industrialist, Slave Dealer and Impresario. The Sunday Times.
  • Bonello, Giovanni (2000). Art in Malta – Discoveries and Recoveries. Fondazzjoni Patrimonju Malti. с. 125—142. ISBN 99909-959-7-4. Архів оригіналу за 28 August 2016. Процитовано 5 July 2016.

Джерела ред.

  1. ↑ Schiavone, Michael J. (2009). Dictionary of Maltese Biographies Vol. 1 A-F. Pietà: Pubblikazzjonijiet Indipendenza. с. 192. ISBN 9789993291329.
  2. ↑ Ellul, Michael (2010). Malta Limestone goes to Europe: Use of Malta Stone outside Malta. У Joseph F. Grima (ред.). 60th anniversary of the Malta Historical Society: a commemoration. Zabbar: Veritas Press. с. 371—406. ISBN 978-99932-0-942-3. OCLC 779340904. Архів оригіналу за 25 March 2019.
  3. ↑ Kunkler, Christine Stefanie. Representation of architects and building projects in seicento and settecento local art, Malta — через academia.edu.
  4. ↑ Albert Ganado (2001). Palace of the Grand Masters in Valletta. Fondazzjoni Patrimonju Malti. с. 38. ISBN 9789993210122. OCLC 264974877.
  5. ↑ Giovanni Bonello (2000). Histories of Malta. Т. 1. Fondazzjoni Patrimonju Malti. с. 161. ISBN 9789993210016. OCLC 48039980.
  6. ↑ Schiavone, Michael J. (2009). Dictionary of Maltese Biographies Vol. 1 A-F. Pietà: Pubblikazzjonijiet Indipendenza. с. 192. ISBN 9789993291329.
  7. ↑ Gaul, Simon (2007). Malta, Gozo and Comino. New Holland publishers. с. 325. ISBN 9781860113659.
  8. ↑ One World – Protecting the most significant buildings, monuments and features of Valletta (12). The Times. Malta.
  9. ↑ Mifsud, Maria (23 November 2008). Restoring old buildings. The Times (Malta). Archived from the original on 1 April 2016.
  10. ↑ Schiavone, Michael J. (2009). Dictionary of Maltese Biographies Vol. 1 A-F. Pietà: Pubblikazzjonijiet Indipendenza. с. 192. ISBN 9789993291329.
  11. ↑ Schiavone, Michael J. (2009). Dictionary of Maltese Biographies Vol. 1 A-F. Pietà: Pubblikazzjonijiet Indipendenza. с. 192. ISBN 9789993291329.
  12. ↑ Schiavone, Michael J. (2009). Dictionary of Maltese Biographies Vol. 1 A-F. Pietà: Pubblikazzjonijiet Indipendenza. с. 192. ISBN 9789993291329.
  13. ↑ Schiavone, Michael J. (2009). Dictionary of Maltese Biographies Vol. 1 A-F. Pietà: Pubblikazzjonijiet Indipendenza. с. 192. ISBN 9789993291329.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андреа_Беллі&oldid=41695689