Вікіпедія

Андерс Ігман

Шведський політик

Андерс Інгвар Ігман (швед. Anders Ingvar Ygeman) — шведський політик, член Соціал-демократичної партії, Міністр внутрішніх справ Швеції (2014—2017)[11]. З 21 січня 2019 року обіймає посади Міністра енергії та Міністра цифрового розвитку[12].

Андерс Ігман
швед. Anders Ygeman
Народився 17 червня 1970(1970-06-17)[1] (53 роки)
Vantörs parishd, Швеція[1]
Країна  Швеція
Діяльність політик
Alma mater Стокгольмський університет
Знання мов шведська
Посада Minister for Domestic Affairsd, Minister for Energyd[2][3], Minister for Information Technologyd[3], депутат риксдагуd[4], депутат риксдагуd, депутат риксдагуd[5], депутат риксдагуd[6], депутат риксдагуd, депутат риксдагуd[7], депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd[8], депутат риксдагуd, депутат риксдагуd[9], Chair of the Committee on Environment and Agricultured, Chair of the Committee on Transport and Communicationsd, Member of the Committee on Transport and Communicationsd, Minister for Migrationd[3][3], Міністр інтеграціїd[3], депутат риксдагуd[10] і депутат риксдагуd[10]
Партія Соціал-демократична партія Швеції
Батько Ingvar Ygemand

Біографія ред.

Народився 17 червня 1970 року у Стокгольмі.

У 1990 році вивчав кримінологію у Стокгольмському університеті, але покинув навчання, провшившись рік[13]. Також був звільнений від військової служби.

У 1996 році був вперше обраний депутатом у Риксдаг[14].

Кар'єра ред.

Згодом після парламентських виборів у Швеції 2014 року 3 червня очолив Міністерство внутрішніх справ у кабінеті Стефана Левена[11].

26 липня 2017 року парламент Швеції оголосив вотум недовіри Андерсу Ігману[15], і 27 липня він залишив кабінет та одразу став очільником Соціал-демократичної партії у Риксдагу.

11 вересня 2016 року Андерс Ігман був обраний новим головою соціал-демократів у Стокгольмі після Вероніки Палм[16]. Ігман був обраний одностайно позачерговою щорічною нарадою. Андерс Ігман представляє Стокгольм у Риксдагу з 1995 року.

З 21 січня 2019 року обіймає посади Міністра енергії та Міністра цифрового розвитку у другому кабінеті Стефана Левена[12].

Примітки ред.

  1. ↑ а б Sveriges befolkning 2000 — Sveriges Släktforskarförbund, 2020.
  2. ↑ https://www.regeringen.se/pressmeddelanden/2019/01/sveriges-nya-regering/
  3. ↑ а б в г д Sveriges regering - Regeringen.se
  4. ↑ Riksdagens snabbprotokoll 1994/95:48 Tisdagen den 10 januari — 1995.
  5. ↑ Riksdagens snabbprotokoll 1995/96:1 Tisdagen den 3 oktober — 1995.
  6. ↑ Riksdagens snabbprotokoll 1995/96:39 Fredagen den 15 december — 1995.
  7. ↑ Riksdagens protokoll 2004/05:12 Tisdagen den 12 oktober — 2004.
  8. ↑ Protokoll 2014/15:6 Fredagen den 3 oktober — 2014.
  9. ↑ Protokoll 2018/19:42 Onsdagen den 23 januari — 2019.
  10. ↑ а б open data of Riksdagen — Riksdagsförvaltningen.
  11. ↑ а б Riksdagsförvaltningen. Anders Ygeman (S) - Riksdagen. www.riksdagen.se (швед.). Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
  12. ↑ а б Sveriges nya regering - Regeringen.se. web.archive.org. 21 січня 2019. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
  13. ↑ Anders Ygeman: "Jag trodde att jag var förberedd". www.expressen.se (швед.). Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
  14. ↑ Wayback Machine. web.archive.org. 11 квітня 2017. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 7 червня 2019.
  15. ↑ Alliansen väcker misstroende mot tre S-ministrar. DN.SE (швед.). 26 липня 2017. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
  16. ↑ Ygeman tar över S i Stockholm. DN.SE (швед.). 11 вересня 2016. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андерс_Ігман&oldid=37445324