Ангінегатт

колишній муніципалітет у департаменті Па-де-Кале, Франція

Ангінега́тт, Анґінеґатт (фр. Enguinegatte) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Населення — 472 осіб (2011)[1].

Ангінегатт
Enguinegatte

 
Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Сент-Омер
Кантон Фокамберг
Код INSEE 62294
Поштові індекси 62145
Координати 50°36′32″ пн. ш. 2°16′19″ сх. д.H G O
Висота 51 - 132 м.н.р.м.
Площа 8,92 км²
Населення 472 (2011-01-01)
Густота 52,91 ос./км²
Розміщення
Ангінегатт. Карта розташування: Франція
Ангінегатт
Влада
Мер
Мандат
Iannick Henneuse
2014-2020

Мапа

Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 195 км на північ від Парижа, 60 км на захід від Лілля, 55 км на північний захід від Арраса.

Історія ред.

1 січня 2017 року Ангінегатт і Енкен-ле-Мін було об'єднано в новий муніципалітет Енкен-ле-Гінегатт.

Демографія ред.

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 184 40 8 44 64 28 0
Жінки 176 8 24 52 52 32 8


Економіка ред.

2010 року серед 286 осіб працездатного віку (15—64 років) 199 були активними, 87 — неактивними (показник активності 69,6%, у 1999 році було 65,6%). З 199 активних мешканців працювала 181 особа (106 чоловіків та 75 жінок), безробітними було 18 (8 чоловіків та 10 жінок). Серед 87 неактивних 20 осіб було учнями чи студентами, 35 — пенсіонерами, 32 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті нараховувалося 180 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 460,0 особи, медіана доходів виносила 16 559 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети ред.

Посилання ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 15 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 15 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 15 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки, які проживали у двох місцях, враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві - це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.