Англо-італійський кубок
А́нгло-італі́йський ку́бок (англ. Anglo-Italian Cup, італ. Coppa Anglo-Italiana) — футбольний турнір, що проводився між клубами Англії та Італії.
Історія ред.
Англо-італійський кубок проводився з 1969 року, коли «Свіндон Таун» переміг у Кубку футбольної ліги, але не зміг брати участь в Кубку ярмарків, так як грав у Третьому англійському дивізіоні. Розіграш кубка був припинений в 1973 році, але вже в 1975 році змагання з такою ж назвою було відновлено, тільки вже для напівпрофесійних команд. Останній розіграш Англо-італійського кубка для напівпрофесіоналів відбувся у 1987 році. У 1992 році кубок був відновлений між професійними клубами других дивізіонів Англії та Італії. Але через чотири сезони, в 1996 році, розіграш кубка був остаточно завершений через повну байдужість команд до цього турніру і збільшення кількості хуліганських дій між фанатами.
Регламент ред.
Спочатку обидві країни (Англія та Італія) виставляли по шість команд, які не були заграні у євротурнірах. Вони утворювали три групи, по дві команди від кожної країни. Матчі в групі проводилися у два кола, але команди з однієї країни один з одним не грали. Після закінчення групових змагань складався рейтинг команд для кожної країни по сумі набраних очок і забитих голів. Лідери даного рейтингу зустрічалися між собою у фінальному матчі.
У 1973 році регламент турніру змінився. Обидві країни виставляли по 8 команд, які ділилися на дві групи по 4 команди від кожної країни. У групі кожна команда грала з усіма командами з іншої країни по одному матчу. За підсумками чотирьох матчів складалися дві турнірні таблиці за кількістю набраних очок для кожної групи кожної країни — англійська та італійська рейтинги. Переможці кожного рейтингу виходили у півфінали, де грали з переможцем рейтингу іншої групи своєї країни — англійський та італійський півфінали. Таким чином, у фінал виходили італійська та англійська команда. Але і цей регламент був у турніру всього на один розіграш.
Починаючи з 1976 року Англія і Італія знову стали заявляти в турнір по 6 клубів. Команди ділилися на три групи по два клуби в кожній групі від країни. Кожен клуб грав чотири гри з командами іншої країни, два вдома і два в гостях. За підсумками цих чотирьох ігор складався рейтинг команд за набраними очками для кожної країни з усіх груп. Переможці груп грали між собою у фіналі.
Фінали ред.
| Сезон | Переможець | Рахунок | Фіналіст |
|---|---|---|---|
| Професійні змагання | |||
| 1970 |  Свіндон Таун
|
3:0 |  Наполі
|
| 1971 | Блекпул
|
2:1 | Болонья
|
| 1972 | Рома
|
3:1 | Блекпул
|
| 1973 | Ньюкасл Юнайтед
|
2:1 | Фіорентіна
|
| 1974 | Вікем Вондерерз
|
Монца
| |
| 1975 | Лечче
|
Скарборо
| |
| Напівпрофесійні змагання | |||
| 1976 | Монца
|
1:0 | Вімблдон
|
| 1977 | Лекко
|
3:0 | Бат Сіті
|
| 1978 | Удінезе
|
5:0 | Бат Сіті
|
| 1979 | Саттон Юнайтед
|
2:1 | К'єті
|
| 1980 | Трієстіна
|
0:0 (пен. 5:4) | Саттон Юнайтед
|
| 1981 | Модена
|
4:1 | Пул Таун
|
| 1982 | Модена
|
1:0 | Саттон Юнайтед
|
| 1983 | Козенца
|
2:0 | Падова
|
| 1984 | Франкавілла
|
2:0 | Терамо
|
| 1985 | Понтедера
|
2:1 | Ліворно
|
| 1986 | П'яченца
|
5:1 | Понтедера
|
| Професійні змагання | |||
| 1992/93 | Кремонезе
|
3:1 | Дербі Каунті
|
| 1993/94 | Брешія
|
3:1 | Ноттс Каунті
|
| 1994/95 | Ноттс Каунті
|
2:1 | Асколі
|
| 1995/96 | Дженоа
|
5:2 | Порт Вейл
|
Посилання ред.
- Англо-Італійський кубок на сайті RSSSF [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)